Подорожі

Ви дуже любите подорожі? Ви нарешті витягли з антресолей давно забутий наплічник, відшукали у шафі вітровку і вирішили подорожувати?
Тоді збираючись у дорогу перечитайте наші щирі поради.

Бажано, щоб Ваші перші походи були одноденними. В них Ви зможете перевірити себе та знайти надійних друзів на майбутнє.

В першу чергу,визначте мету своєї подорожі. Оберіть собі керівника групи, пам'ятаючи, що його досвід, авторитет, знання маршруту є гарантією безпечності походу. Він має бути не молодшим 18-ти років, оскільки нестиме відповідальність за Ваше життя та здоров'я в поході.

Керівник повинен вибрати маршрут залежно від рівня під­готовки, можливостей учасників, конкретних умов місцевості й мети, яку вони поставили перед собою. Довжина маршруту для першого разу не повинна бути більше 15 км. Найкращий і най­безпечніший час для пішохідних туристських походів у Карпа­тах з початківцями - з травня по жовтень.

Також керівнику групи необхідно:

- ознайомитись з картою району подорожі;

- ознайомитися з прогнозом погоди на найближчі кілька днів;

- перевірити наявність аптечки, переконатись, що стан здоро­в'я у всіх задовільний (не можна брати у похід хворих!);

- ознайомити всіх учасників з можливими небезпеками на мар­шруті й основними причинами нещасних випадків у походах;

- повідомити аварійно-рятувальний загін про вихід групи і схему маршруту;

- кожен учасник групи повинен повідомити про це рідних чи близьких йому людей.

Всі учасники повинні мати документи, що засвідчують особу.

Особисте спорядження кожен збирає сам, бажано, за списком. Самопочуття в поході, в першу чергу, залежатиме від взуття й наплічника. Наплічник повинен бути легким, не вбирати вологу і добре прилягати до спини. Дотримуйтесь загального правила пакування наплічників: тяжкі речі - вниз, м'які - до спини. Ні в якому разі не прив'язуйте до наплічника відра, кастрюлі тощо. Брати слід тільки дійсно необхідні речі, але, збираючись у похід, навіть за найкращої погоди, не забудьте взяти вітрозахисний костюм, шерстяні светр та шкарпетки, шапочку і, обов'язково, поліетиленову накидку від дощу.

Парасоля в горах - непотріб! Кожен дорослий повинен мати з собою сірники в захищеній від вологи упаковці.

До підбору взуття слід віднестися якнайсерйозніше. Ні в якому разі не можна брати нове взуття! Воно повинно бути на 1-2 розміри більше за звичайне або ж розношене - це захистить вас від натирань ніг. Найкраще в похід брати черевики на підошві типу "вібрам" ("трактор"), оскільки вона має жорстку структуру і добре зчеплення з грунтом. Перед походом шкіряне взуття необхідно просочити жиром чи іншою водовідштовхуючою сумішю. Не зашкодить трішки підігріти взуття. Якщо в горах є сніг, то не забудьте про запасну пару чобіт або черевиків і лижні палиці.

В спеку кожному потрібно мати флягу для води. Пити воду бажано тільки на привалах.

Основні правила безпеки при пересуванні в горах:

• 1. Пересування повинно бути не пооди­нці, а груповим. Останнім у групі має йти фізично здоровий учасник. Не допускайте розподілу групи. На стоянках відлучатися можна тільки з дозволу керівника.
  
  
• 2. Темп руху і частота зупинок повинні відповідати рівню підготовки учасників, умовам місцевості та погоді. В будь-якому випадку рекомендується робити зупинки на 10-15 хвилин через кожні 45-50 хвилин руху. Першу зупинку можна зробити через 15-20 хвилин: учасники походу відчують темп, навантаження, прилаштуються до температурних умов, при необхідності знімуть зайвий одяг, перевірять, чи не натирає взуття.
• 3. На підйомах слід сповільнювати швидкість руху, орієнтуючись на фізичні можливості найслабіших учасників.
• 4.Переправу через річки з швидкою те­чією (1м/с) і глибиною більше 0,7м можна здійснювати тільки зі страхуванням.
  
• 5.Не скорочуйте шлях за рахунок без­пеки, особливо взимку, оскільки можна підрізати сніговий схил і потрапитив лавину.
  
• 6. Не дозволяєься пересуватися в тума­ні, темноті або по вузьких жолобах.
  
• 7. Уникайте скельних ділянок на марш­руті. Пам ятайте, що навіть на нескладні скелі вилізти можна без мотузки, а спус­титися без неї практично неможливо.
  
• 8. Якщо Ви заблукали,то краще повернутися знайомим шляхом назад.
  
• 9. При сильному дощі чи граді зупині­ться і перечекайте непогоду, але не робіть цього під деревом, що стоїть окремо, а також на узліссі або березі водойми.
  
• 10. Не намагайтеся спускатися зі сніж­них схилів на поліетиленових мішках чи інших пристосованих предметах, оскільки це може призвести до тяжких травм або зриву в прірву.
  
• 11. При пересуванні по крутому схилу (засніженому чи трав 'янистому) бажано мати льодоруб чи лижні палиці, інші за­соби, які можна, при необхідності, вико­ристати для самозатримання.
  
• 12. Завчасно повідомляйте керівника групи про погіршення стану здоров 'я.
  
• 13. Не залишайте незагашені вогнище, сигарету чи навіть сірник, оскільки це може викликати лісову пожежу.
  
• 14. Не застосовуйте для освітлення на­мету свічку чи інші засоби з відкритим вогнем.
  
• 15. В аварійній ситуації не панікуйте! Навпаки необхідно посилити дисципліну, діяти організовано.
• 16. При необхідності за допомогою кра­ще посилати двох найбільш підготовлених учасників.
  
  
  При організації привалу пам'ятайте, що не можна зупинятись біля крутих схилів, під скелями або одинокими деревами, на вершині гори, де може вразити блискавка, над обривами чи біля річки, в якій мож­ливий швидкий підйом води. Поряд не повинно бути сухих чи гнилих дерев, які легко можуть бути повалені вітром.Не нехтуйте безпекою і дотримуйтеся цих нескладних правил. Інакше Ваша по­дорож через порушення цих норм замість задоволення може принести неприємно­сті, біду, бо саме легковажність та недис­циплінованість учасників чи керівника походу найчастіше стають причинами аварійних ситуацій.Бережіть природу, пам'ятки історії та культури!
  
  Не залишайте після себе на стоянках сміття (адже для вас зовсім нескладно його закопати, причому лише те, яке перегниє і зникне, не зашкодивши навколишньому середовищу), не забруд­нюйте водоймища. І ще ведіть себе так­товно по відношенню до місцевого насе­лення.
  
  
  
  Особливості організації кінного походу. Правила техніки безпеки.

В  кінний  похід може йти група у складі 5-8 туристів  і  двох  інструкторів.  Один  інструктор відповідає  за здоров'я і збереження коней, стежить за  виконанням рекомендованих інструкцій туристами. Він визначає дозволені навантаження на коней.

Другий  інструктор є наставником туристів  у  всьому,  що стосується пересування по маршруту. Зобов'язаний донести до них правила техніки  безпеки.  Він визначає графік руху групи,  відповідає  за безпеку  туристів і стежить за виконанням туристами рекомендованої інструкції  по техніці безпеки. Організовує стоянку  і  харчування.

Група  пересувається на маршруті верхи на конях. Речі, продукти  харчування,  табірне спорядження  везеться  в  похідному возі.  Верхові  під керівництвом інструктора  можуть  йти незалежно від воза.  На стоянці туристи допомагають інструкторам у догляді  за кіньми.  Під час стоянки можливе  додаткове катання верхи.

При організації кінних походів треба дотримуватись інструкції по техніці безпеки з кіньми, виконувати всі вказівки і команди інструктора.

Підходити  до коня слідує спереду, з лівого боку,  попередивши голосом.   Слід   остерігатися  коня  позаду,  навіть   якщо   він знаходиться в спокійному стані.

Необхідно оглянути прив'язь коней. Вуздечка, недоуздок, повинні бути справні і міцні, підігнані до тварин.

При  надяганні  вуздечки  або  недоуздка  треба  дотримуватися обережності, стежити, щоб при застібанні пряжок вуздечки вудила не різали губи, а недоуздок не давив на лицьову частину голови коня.

Чистити  коня слід тільки після прив'язі її до конов'язі.  Під час чистки знаходитися необхідно збоку коня впівоберта до нього  і стежити  за його поведінкою, не застосовувати грубих прийомів,  що дратують тварину. Перед  їздою  на коні треба перевірити правильність  сідлання, підтяжку попруг, підгонку стремен під їздця на коні.

Їзда в сідлі допускається тільки у взутті, що вільно входить в стремено.  Забороняється  вкладати ноги в  путлища.  Забороняється їзда у взутті з рифленою підошвою.

Спортивні   брюки  повинні  бути  легкими,   вільними   і   не ускладнювати  рухів.  Вузькі джинси мало  згодяться  для  верхової їзди.

Сплигуючи  з  коня необхідно кинути стремено. Не випускаючи  з рук  повода, плигнути на ліву сторону. Зняти повід з  шиї  коня  і відпустити попругу на 1 дірочку, потім заправити стремено.

При  їзді на коні потрібно бути уважним, не розпускати поводів і  бути  готовим  будь-якої хвилини застосувати необхідні  прийоми управління відповідно до ситуації, що склалася.

При  проводці коней один за одним, при посадці їздця на  коня, дотримувати дистанцію між ними не менше 5 метрів.

Об'їжджати   і   перетинати  дорогу  коню,   що   йде   поряд, допускається тільки після обгону його на два корпуси.

Прирусі на коні не треба кричати, розмахувати руками, зістрибувати на ходу.

Забороняється  підганяти  коня, що  рухається  поряд,  помахом руки, повода або хлиста.

Необхідно мати з собою:

1. Теплий одяг;

2. Зручне взуття не на підборах, без платформи;

3. Довгі брюки з цупкої тканини;

4. Обов’язково легку кофту з довгим рукавом;

5. Головний убір.

Якщо вже вирішили стати турис­том, то гідно несіть це звання, не створю­йте собі й іншим негативного іміджу. Що ж, якщо Ви добре підготувалися до походу, то можна вирушати.

Подорожі - Мандри Карпатами