Подорожі
Урицькі велетні - Тустань (частина 4)
2. Скельна група МАЛА СКЕЛЯ
Карпати, Тустань. Загальний вид зі скельної групи Жолоб
Мала Скеля є найменшою із семи груп Урицької котловини. Оточена вона буками, котрі щільно вкриті лишайниками і трутовиками (від сл. трут - тліючий, легкозаймистий). Кора цих дерев дуже чутлива, тому внаслідок ударів падаючих дерев (уражені блискавкою), на буках утворювалися відкриті "рани", що легко дозволяли проходити спорам будь-яких отруйних грибів. Наші мудрі пращури використовували їх як кресало - викрешували іскру на шкірясту, м'яку внутрішню тканину деревоотруйного гриба.
Мала Скеля
Мала Скеля складається із декількох терас, кожна з яких височить над попередньою. Слугували вони, мабуть, як дозорні майданчики або також як майданчики для каменеметних машин, бо найближче розсташовані до дороги. Декілька плит дуже схожі на величезні столи-дольмени (в слав'янській культурі як требища), які могли бути вівтарем для відправлення релігійних обрядів, культів, ритуалів тощо. Як підтвердження цьому, тут був знайдений череп моголодого бика-тура, якого поклали колись у пожертву Богам давні слав'яни-язичники. Швидш за все, скельна група являла собою сакральний комплекс: за часів язичництва - капище для жерців (від сл. капи - статуї), за часів християнства - монастир для католицьких монахів.