Чарівне і неповторне поєднання гуцульської природи разом з дерев'яним стилем будови, ландшафтним оформленням зачаровує кожного. Особливо жителів інших районів України, не кажучи вже про закордонних гостей. Все навколо зроблено, як кажуть, зі смаком, по-ґаздівськи, пишно і розкішно...
Коли я завітала до «Підкови», все це одразу кинулося у вічі. Запитую двох незнайомок, де власник садиби? У відповідь чую російською мовою те, що Марія Петрівна у своєму кабінеті. Виявляється, що це – біженці зі Сходу, які тут проживають все літо. На дерев'яних гойдалках – діти, група людей відпочиває в альтанці. Знайомлюсь з господинею закладу, чарівною і надзвичайно привітною Марією Гаврилків.
– Наш сімейний бізнес розпочався у 2008 році і щороку щось удосконалюємо. Працюємо із задоволенням для людей і мріємо, щоб українці жили під мирним небом у заможній і щасливій державі, тому розуміємо становище біженців зі Сходу, охоче приймаємо родини і стаємо однією дружною сім'єю, – розповідає Марія Петрівна.
Це не просто слова. Сім'я Гаврилківих докладає чимало праці, коштів, звичайно, з Божою допомогою і з допомогою майстрів-односельчан, щоб зробити таку красу. Впродовж року тут відбуваються численні корпоративи, конференції, святкування Різдвяних і Великодніх свят, ювілейних дат, весіль... Також вам запропонують лікувальні чаї, відвідання сауни і басейну, спортивні розваги, екскурсії і, що основне, найсмачнішу фірмову гуцульську кухню, від якої ніхто і ніколи просто не зможе відмовитися.
С
вятою традицією для господарів садиби є запрошення туристів з Харкова, Києва, Луганська, Дніпропетровська і часто з Італії, Голландії на Різдво. На Святвечір всі дружно сідають і, помолившись, куштують дванадцять страв. Незабутні враження! А скільки дітей-сиріт оздоровлювались у садибі, скільки допомагали всім, кому було потрібно!
– Нещодавно у Пістинь повернулися наші герої, які брали участь у війні на сході країни, – розповідає, хвилюючись, Марія Петрівна. – Дивлюсь на молодих хлопців, а до них, ніби до сивочолих ветеранів війни, підходять діти першого вересня і дарують багато-багато квітів. Серце розривається, чому у наш час – війна.
Марія Петрівна, крім того, що душевна і привітна, ще й поетеса і творча людина, дизайнер і оптиміст. Сама написала «Гімн Підкови», де є прекрасні слова про їхню садибу: «Є в «Підкові» тут усяке для вас, файні люди, відпочинок у «Підкові» ніхто не забуде...». Частими гостями тут є заслужений артист України Іван Попович, оперні співаки з Києва Петро і Павло Приймаки, гуморист Грицько Драпак і, звичайно, наш чудовий дует з районного Будинку культури – «Браво» Зеновій Кіт і Василь Лутчак.
У планах Марії Петрівни, яка побувала на багатьох стажуваннях за кордоном, – налагодити тісні зв'язки з іншими приватними садибами України для обміну досвідом та новими цікавими формами
роботи у туристичному бізнесі.
Звертаюся до всіх читачів: побувайте у «Підкові» неодмінно! І тоді зрозумієте, що це територія високої енергетики, добра і, основне, територія щастя, бо хто знайде «Підкову» – буде завжди щасливим!
Гуцульщина гордиться своїми приватними садибами і дуже гонорується такими власниками як Марія та Василь Гаврилківи, які гідно представляють наш край перед світом, інколи ціною власних зусиль, свого здоров'я і великого бажання робити добро в Україні.