Четвер, 29 лютого, 2024
Понеділок, 07 квітня 2014 14:58

На Благовіщення...

7 квітня святкують Благовіщення. Це найбільше свято. Цього дня прийшов до Діви Марії архангел Гавриїл і приніс їй благую вість, що вона буде мати Божого Сина.

Тому Благовіщення і вважається таким ж великим святом, як Паска, а можливо і більшим. Яка погода на Благовіщення - такий і Великдень буде. На Благовіщення ніхто нічого не робить, навіть пташки гніздечків не в'ють.

Говорять що колись зозуля почала вити гніздо в це свято. За це Бог її покарав, тепер немає власного гнізда й підкидає яйця до чужих. А чоловіка, котрий цього дня вийшов у поле орати, Бог перетворив на сліпого крота.

Хто дотримується Великоднього посту, тому на Благовіщення можна вживати рибу. Колись заради свята піст навіть переривали: їли скоромні страви, щоб бути цілий рік ситим. Цього дня треба було гарно вдягнутися, бажано в нову одежу, і тримати при собі гроші — щоб протягом року бути багатим і мати обнови. Щоб бути здоровими, каталися на гойдалках: вірили, що благовіщенське повітря очищає від хвороб і всього лихого.

Від Здвиження (14 вересня) до Благовіщення земля всю зиму спить. До Благовіщення її чіпати не можна — орати в полі, копати городи, закопувать стовпки, садити. Навіть загрібати листя чи траву також вважалося грішно. А на Благовіщення земля вже прокидається.

Цього дня навіть грішників не мучать у пеклі, дають їм відпочинок. Від Благовіщення дівчата починали водити хороводи й співати веснянки.

До Благовіщення не співали, казали гріх до Благовіщення надворі співати. Лише в хаті. А вже після Благовіщення збиралися надворі, співали і гуляли.

До сільськогосподарських робіт приступали одразу наступного дня після свята. На 8 квітня у святцях припадає собор архангела Гавриїла, по-народному Благовісник. До архангела молилися, щоб відвернути пожежу. Вважали, що він відчиняє небо й випускає на землю блискавки. Ними відкриває землю для сіяння.

Як Архангел Гавриїл на Благовісника землю поблаговістить, то вона й оживає. Рахується, що вже після Благовіщення можна орати та сіяти.

Першим сіють овес та ячмень. Під час цієї роботи не радять сваритися, бо "чорт буде ходити слідом і сіяти будяки". Принесену з церкви благовіщенську проскурку ділять на четверо й закопують на чотирьох кутах ниви — щоб добре вродила. Також дощові хмари обминатимуть її стороною, й не зачепить град.

Із благовіщенською проскурою пасічник іде до бджіл — кришить їм, щоб добре роїлися. Окурює їх ладаном, щоб не хворіли.

Якою б не була погода, на Благовіщення обов'язково виносять вулики із зимівника, ставлять у садку й випускають бджіл на волю. Біля отвору у вулику — кладуть голову щуки, звареної на Благовіщення. Тоді бджоли будуть такими ж кусючими та шустрими, як і благовіщенська щука.

Благовіщенську проскурку тримають за образами і вживають при лихоманці й високій температурі.

На Благовіщення Матір Божа з небес розсипає з "благовіщенської коробки" або росу, або дощ чи сніг, чи туман. Якщо будуть якійсь опади — чекайте врожайного року. Якщо цього дня Божа пташка ластівка прилетить, то буде добре. Якщо голуб на подвір'ї сяде, та ще й у парі, та ще й затуркоче — Бог помилує, і біди не буде.

Благовіщення — свято птахів. До цього дня прилітають із теплих країв журавлі й лелеки. Побачивши їх перший раз, треба підкинути вгору жменю землі, гілку чи жмут соломи, примовляючи:

— Вам на гніздечко, а мені на здоров'ячко!

Є повір'я, що цього дня перший раз починає кувати зозуля.

На Благовіщення треба носити при собі гроші. І як почуєте зозульку, витягніть їх із кармана і перерахуй кілька разів.

Щоб велися гроші й не переводилися статки в сім'ї, треба пару копійок кинути через плече в той бік, звідки лунає голос зозулі.

Читати 1151 разів