Музика

Марія Стеф'юк

Солістка Національної опери України імені Тараса Шевченка, народна артистка СРСР, народна артистка України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Народилася 16 липня 1948 року в мальовничому с. Рожнів на Косівщині. Співала з дитинства, пісня була в сім’ї, як повітря і вода. Тому з професійним вибором не було сумнівів. Після закінчення сільської школи вступила до Снятинського музично – педагогічного училища, де досвідчені викладачі одразу помітили вокальну обдарованість дівчини. У 1967 р. Марія Стеф’юк з великим успіхом виступила на концерті Республіканського огляду художньої самодіяльності. На неї звернули увагу педагоги Київської державної консерваторії, і невдовзі Марія Стеф’юк стала студенткою. За рік до закінчення консерваторії її прийняли до трупи столичного оперного театру, на сцені якого дебютувала складною у вокальному й артистичному плані партією Марфи в опері “Царева наречена” М.Римського – Корсакова. Вимоглива київська публіка і музична критика оцінили самобутній та яскравий голос молодої співачки. Лірико – колоратурне сопрано Марії Стеф’юк підкоряло досконалістю звуковедення та внутрішньою наповненістю. Невдовзі це підтвердилося у виконаних нею партіях Травіати і Джільди в операх “Травіата” і  “Ріголетто” Дж. Верді, Розіни в “Севільському цирульнику” Дж. Россіні, Маргарити в “Гугенотах” Дж. Мейєрбера, Лючії в “Лючії ді Ламмермур” Г. Доніцетті. Блискучі образи створила співачка в національному класичному і сучасному репертуарі – Марильці ( “Тарас Бульба” М. Лисенка ) , Нової Русалки ( “На русалчин великодень” М. Леонтовича ) , Милуші ( “Ярослав Мудрий” Г. Майбороди ) . За високий професіоналізм та неповторну красу її голосу свого часу М. Стеф’юк була запрошена до Італії в театр Ла Скала, де її партнерами по сцені були кращі світові виконавці.

Вона стала другою після Соломії Крушельницької українською співачкою, яка виступила на сцені цього уславленого театру. У 1981 р. Марія Стеф’юк  із грандіозним успіхом виконала у виставі цього театру партію парасі в опері “Сорочинський ярмарок” М. Мусогорського. Вповні віддаючи свій талант і творче натхнення оперній сцені, Марія Стеф’юк не менше уваги приділяє й камерному виконавству, і, передусім, українській народній пісні. “Соловейко” М. Кропивницького в її виконанні є взірцевим інтерпретуванням українського романсу, неперевершеним виконавцем якого стала Марія Стеф’юк. І де б вона не виступала – в Канаді чи Сша, Англії чи Франції, Польщі чи Аргентині, Японії чи Австралії – несе на дужих крилах свого небуденного таланту українську народну й авторську пісню в усій скрізь безмежній її щирості та незрівнянній красі.

Музика