ПРЕДКІВСЬКІ ЗВИЧАЇ ТА ПОВІР'Я
Ви, напевно, не раз задумувались, чому бабуся говорить, що туди не можна ходити, або так не годиться робити, або про ще якусь, на ваш погляд, смішну і забобонну, заборону. Я поясню вам, чому так. Справа в тому, що з правіку склався цілий кодекс сільських законів і звичаїв.
Почнемо з початку року:
- В день Святвечора ні дівчині, ні жінці, ні навіть, дівчинці не можна іти до когось в дім, навіть до рідних.
- Натомість дуже добре, якщо в цей день в хату зайде будь-хто з чоловіків.
- Коли газди зичать гаразду один одному, то стараються якусь найдрібнішу заборгованість дотримати до 6 січня і в цей день принести в хату приятеля чи то якусь річ, чи гроші.
- У "чинчики", тобто перші малі колядники, варто йти лишень хлопчикам. Це дуже добрий знак для тих, до кого хлопчики прийдуть першими.
- Посівати на Василія нізащо не можна ходити дівчаткам.
- Чинчикам за колядку треба обов'язково, крім грошей, давати яблука і горішки.
- На другий Святвечір не сідають вечеряти без освяченої води. А цю воду приносять з церкви. Допоки сядуть вечеряти, цією водичкою належиться посвятити господарство, трішки вилити в криницю.
- А на Водохрестя воду треба брати з дому і не класти в банечку нічого, крім воскового хрестика.
- Той хрестик відтак треба прикріпити над хатніми дверима.
На Великодні свята теж є свої звичаї:
- паску з правіка печуть у четвер;
- чоловіки в цей день прибирають двір, сад, все господарство;
- все, що назбиралося, з заходом сонця спалюють. Цей звичай називається "гріти діда";
- за три дні свят обов'язково треба дати комусь перепічку, писанку і свічку за кожного з померлих у родині "за простиби".
- На Юрія кожний газда, що має в господарстві дійну корову, кладе на стовпи, що тримають хвіртку чи браму викопану з землею "кицку" добре, як вона викопана там, де росте терня.
- На Зелені свята хату треба не лиш замаїти знадвору, але й конче встелити папороттю підлогу.
- А на Івана треба досхідсонця зібрати з росою всякого зілля внести його в хату, а потім засушити і використовувати, як ліки.
- Зілля (лікарські трави) найкраще збирати в ніч з середи на четвер, коли приходить свято, зване в селі "Божого Тіла".
- На Петра конче треба пекти пироги з сиром та ягодами з кукурудзяної муки на капустянім листку.
- Весілля давно проходило за таким сценарієм:
- в четвер приносяться деревця,
- в п'ятницю має бути "зачєнані", де вбирають деревце, плетуть вінок, вбирають "прозирний колач,
- в суботу саме весілля: прихід, похід до вінчання, повниця, забирання молодої,
- в неділю - "колачіни" (молоді з колачами йдуть до дому молодої)
- в понеділок - "вид'їдини" (одні до одних приходять свати).
- До породіллі конче першим мав прийти хтось із родини (жінка) і принести миску наповнену мукою, в яку вкладено не менше трьох яєць. Цим бажалося, щоби породілля виздоровіла і була ціленька, як яєчко, та мала поживне молочко.
- Обряд похорону вимагав, щоби покійника хоронили на третій день по смерті, а до нього щоб за той час конче прийшли зі свічкою. То тепер ідуть з вінками та грошима.
А ще був цілий список "табу":
- не можна голодному і невмиваному виходити на вулицю, аби не прейти когось;
- не можна дивитися на неохрещену дитину;
- не можна вагітній переходити дорогу, коли йде молода до шлюбу;
- не можна стрічатися двом нареченим, коли їх ведуть до шлюбу;
- не можна вагітній хрестити іншу дитину;
- не можна висипати вночі хатнє сміття надвір;
- не можна залишати надворі після заходу сонця випрані дитячі пеленки;
- не можна йти між люди жінці, котра недавно народила дитину, а її ще "не вивели" в церкві;
- не можна заходити в церкву чоловікові в головнім уборі, а жінці з непокритою головою;
- недобре, коли ненароком вдягнеш щось на себе навиворіт;
- не можна породіллі до офіційного "виводу" в церкві виходити з дому, відвідувати громадські місця;
- не можна носити селом нехрещену дитину;
- не можна вдовиці чи вдівцю першими приходити на весілля. Це ж стосується і розведених.
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати