За М. Г. Поповим, Карпати, і в тому числі наш район, відносяться до Центральноєвропейської геоботанічної провінції. У пліоцені (12,8 млн. років тому назад) ця провінція була субтропічною. У кінці пліоцену степові форми замінили древньосередземноморські, а субтропічний ліс був замінений бореальним (бореальний - лат. - північний).
Материкове зледеніння, що наступило потім, привело до відступу степу і до широкого розповсюдження в Карпатах рослинності тайги, яка прийшла з півночі Скандинавії та Північної Англії, а частково з Валдайської височини.
У видозміні рослинності, особливо лісів Карпат, велику роль відіграла людина. Первісна рослинність тут значною мірою була винищена, а простори, які колись були нею вкриті, перетворились в орні землі, луки та інші сільськогосподарські угіддя.
Значне місце в сільськогосподарських угіддях Кобак відіграє ліс, питома вага якого становить 42,9%, тобто 954 га. 73,4% лісів, що на території села, належать Міжгосподарському лісгоспу, а 26,6% - Кутсь-кому держлісгоспу. Найбільші лісові масиви: Київське, Високий Горб, Вільшинський і Поруб - 277 га. Березник - 219 га, Дичина - 148 га, Багна-Ялинка - 123 га, Ходосів - 95 га, Зруб - 75 га.
У видовій структурі переважає дуб, питома вага якого серед інших порід сягає більше 80%. В урочищах Київське, Павловське зустрічаються дуби віком 130-140 років. Старожили розказують, що в роки війни німецькими окупантами було вирубано багато дубів віком 200 років і більше.
Крім дуба, досить поширені смерека, ялиця, явір, бук, граб, чорна вільха, акація. Є невеликі насадження модрини і осики. Вік дерев різний, він залежить від породи. Наприклад: середній вік дуба - 100120 років, а ялиці, смереки - 80-110 років.
У 1958 році в наших лісах вперше з'явились насадження червоного дуба, який іноді називають американським. Спочатку в урочищах Київське і Павловське було висаджено 10 гектарів цих саджанців, а потім і в інших місцях. Тепер насадження червоного дуба становлять 60 га. Це дуже цінне і красиве дерево. Червоний дуб швидко росте.
У молодому віці може вирости за рік на 1,2 метра. У серед-ньому і старшому віці швидко набирає кубомасу. Він є цінною сировиною для меблевої промисловості.
У 1970 році дубовий ліс в урочищі Зрубок зазнав значних пошкоджень від шкідників лісу, мучнистої роси і плодожерки. Після хімічної обробки лісу шкідників було знищено, але загинули всі звірі. Тільки через десятки років тваринний світ даного лісу був відновлений.
Наші ліси мають багатий підлісок. Це ліщина, крушина, бузина, горобина, черемха, дика черешня, груша, шипшина, калина, глід.
Щороку здійснюється посадка молодого лісу. На рік закладають 3-4 га молодих насаджень. Садять переважно дуб, смереку, ялицю, модрину, явір, ясень.
Багатий рослинний світ наших лісових галявин, лук, пасовищ, боліт.
На луках можна зустріти стоколос безостий, кострицю, тимофіївку лучну, райграс, пирій, вівсюк звичайний, лисофіст. На заболочених ділянках ростуть різні види осоки, зокрема ситняк болотяний, осока берегова, осока мохната, осока повисла. На берегах ставів поширений вейнік земний, на луках - вейнік стальний, тонконіг тонкий, тонконіг пірамідальний. Дуже часто зустрічаються в лісах, на луках різні види перловника, якого є біля 30 видів.
Досить поширена родина лілійних. Найпоширеніші представники - білоцвіт звичайний (урочище Рудачка, потоки наших річок), май-ник дволистий. Зрідка на затінених місцях зустрічається конвалія, пролісок дволистий, підсніжник, крокус весняний, крокус осінній, гусяча цибулька, чемериця біла (урочища Рудачка, Березина). Досить поширена родина жовтцевих, зокрема анемона жовтцева. Цвітуть ці квіти в наших лісах у квітні-травні місяці, у народі їх називають козельцями. Ще зустрічається водяний жовтець, жовтець повзучий, жовтець їдкий.
З родини хрестоцвітних у нас дуже поширені грицики, дика редька, сухоребрик, хрін та інші.
З родини розоцвітних - суниця лісова, калган, таволга, ожина, малина, перстач гусячий.
З родини бобових - конюшина лугова, конюшина повзуча, буркун білий, жовтий, горошок мишачий.
З губоцвітних - лугова волошка, пижмо звичайне, цикорій дикий, кульбаба, ромашка лікарська, кінська, декоративна, будяки, осот, звіробій, іван-чай, дев'ятисил (оман), підмаренник.
Є ряд рослин, яким загрожує зникнення. Найбільше страждають у нас ранньоквітучі рослини. Вони приваблюють своєю красою і не можуть устояти перед ними деякі "любителі" природи.
На грані знищення такі квіти: крокус Гейфеля, крокус осінній, білоцвіт весняний, ряст порожнистий, первоцвіт (бриндуші), любка дволиста, зозулець, плаун повзучий (булавовидний), підсніжник, пролісок дволистий, косарики або дикі гладіолуси, дзвіночки розпадисті, круглолисті, персиколисті, беладонна (живокість).
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати