Гуцульщина літературна

Допоможи мені, коханий...
Так плаче серце знов і знов,
Твою надію я втрачаю,
А значить і свою любов,
Вона твоє ім’я забула,
Хоч і шептала кожну ніч,
Тоді кохання те відчула,
Тепер застиг гарячий слід,
З віконця вітерець повіє,
Обмиє холодом й зігріє,
Тепер, здається,
навіки я одна,
Шукаю втрачені надії.
Забуті квіти на столі
Зів’яле листя поскидали.
Засохли в вазі сльози їх,
Хоч на життя вони чекали.
І щось у серці обірвалось:
Я забуваю голос твій,
Хотіла, щоб усе приснилось,
Але надіятись на це не смій.
Усе пройшло. Застигло літо,
А разом з ним і почуття,
Розлука плаче білим цвітом
Біля холодного вікна,
Пробач, мій милий, і прощай,
Та завжди я тебе чекаю,
Прошу, мене не забувай,
Бо я про тебе пам’ятаю.

Книга Гуцульщина літературна - Рожнівський НВК «Гуцульщина» ім.Ф.Погребенника