Гуцульщина літературна

Тетяна Лисевич.
З ранніх шкільних років дівчина захоплювалась математикою, потім - фізикою, але, водночас, її душа тяглась до мистецтва слова.
Надає перевагу віршам - роздумам про свою долю, про життя, відносини з друзями, про долю України та про її майбутнє.

ЖИВУ

Живу по правді й не надіюсь ні на кого.
Живу, бо хочу чесно я прожити це життя.
Воно лиш раз мені дано, й дано від Бога,
Ну, а вже потім я піду у небуття.

Живу з надією на краще, на майбутнє.
Воно, як сонце, гріє нас щодень.
Життя - це Божий дар, це - свята й будні,
Це спів птахів і радість їх пісень.

Життя буває довгим і коротким,
Але його прожити треба без жалю,
Щоб втіха переповнювала людські душі,
Про це я Бога кожен день молю.

Живу й завжди роблю ці перші кроки
І все беру, що можна взяти від життя,
Щоб не жаліти про прожиті марно роки,
Коли назад не буде вороття.

Життя у всіх одне. Тож, нумо, люди,
Мозаїки ми наші складемо з добра!
Нехай печалі і біди у нас не буде !
Бо все життя - це є життєва гра.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Косівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1