Гуцульщина літературна

     Про Петруся

Послухайте, люди добрі,
Що хочу казати,
А я хочу про Петруся
Співанку співати.

А у Львові, в Богуславі
Сталася новина:
Паня пана свого мала,
Петруся любила.

Паня пана вирідила
В далеку дорогу,
А з Петрусем молоденьким
Пішла до покою.

Любилися, кохалися
Тай півтора року,
А поки си не придивив
Панський слуга збоку.

Ой кувала зозулечка
У лісі на трості,
Слуга пана поздогонив
На дубовім мості.

Слуга пана поздогонив
На дубовім мості:
„Ой вертайся тхаті,
пане, Маємш дома гості".

Я не годен тобі, слуго,
В усе повірити,
В мене пані є газдиня
Не ме це робити.

А як мені, милий пане,
Не віриш, не віриш,
Набий порох в свою зброю
Тай мене застрілиш.

Ступай, коню, підо мною
Широко ходою,
Щоби мені захопити
Петра у покою.

Він приїхав до покою
Тай вступив на ганок,
Подивився у віконце -
Є в пані коханок.

Кажи мені, вірний друже,
Що із ним робити,
Ци убити, ци лишити
Ци в Дунай пустити?.

Ой узєли Петрусика
За руки й під боки
Тай пустили у той Дунай,
Котрий май глибокий.

А як зачив Петрусенко
Уже потопати,
Зачив собі пан на паню
Грізно покликати.

Ой узєла, каже ,паня
Біленький платочок,
Пішла, пішла берегами
Понад той ставочок.

А там, каже, рибалочки
Рибочку ловили,
Молодого Петрусика
За сорочку ймили.

- Ой я дам вам, рибалики,
Дам багато гроший,
Зробіт мому Петрусеві
Похорон хороший.

Пішла Петрусева мати,
На порозі вмліла,
Абес пані скам'яніла,
Де ми сина діла?

Тихо сиди, стара бабо,
Бо я вже не плачу,
Бо я через твого Петра
Усе панство трачу.

Ой точена порцієчка
Точена, точена,
А про паню і про Петра
Співанка скінчена.

Книга Гуцульщина літературна - Снідавська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів