Гуцульщина літературна

                            ...А Березів файне село , Березів в долині...

    Цими словами коломийки скаже про своє село кожен його житель. Бо Березів, справді, - село незрівнянної краси. Хто тільки не побуває в ньому, назавжди збереже приємні спогади про село та його людей. Та варто й самому на якийсь час відлучитися від дому, як ніби якась магічна сила притягає тебе, кличе туди, де все тобі рідне, серцю дороге, до болю близьке й знайоме.
   Історія нашого літературного гуртка сягає сивої давнини. Цілком можливо, що Березів постав як військова залога київського князя Володимира, котрий у 993 році здійснив другий похід у Карпати супроти хорватів і залишив тут загін своїх дружинників. У Березовах в основному жили нащадки галицьких бояр, згодом -українська шляхта гербу «Сас», яка не виконувала панщину.
   З другої половини XIX - до початку XX століття важливу роль у пробудженні національності свідомості березунів відіграли братства тверезості, читальні «Просвіти», товариства «Рідна школа», «Січ», «Луг», «Каменярі», Українська Радикальна (з 1890р) і Українська національно-демократична (з 1899р) партії та їх друковані органи, а згодом УВО (1920р), ОУН (з 1929) «Союз українок», «Сільський господар».
   Значний вплив на молодь мало перебування та виступи в Березовах на вічах письменників Івана Франка, М. Павлика, І. Чупрея, П. Лаврука, засновника «Січі» К. Трильовського, митрополита А. Шеп-тицького.
   З Березовом пов'язано життя і діяльність багатьох відомих людей. Тут народився польсько-український художник Северин Обст (1847-1927), артист-декламатор і вчений Юліан Геник-Березовський, поети Д. Арсенич, І. Малкович, А. Гнатишак, оперний співак С. Фіцич, доктор медичних наук С. Геник, діячі культури П. Арсенич, М. Підлисецький.
   У Нижньому Березові похований культурно-грмадський діяч, священик Володимир Озаркевич, брат Н. Кобринської, чоловік нареченої І. Франка Ольги Рошкевич. У 20-х роках минулого століття у Березові були письменники Б. І. Антонович, Я. Галан, Б. Лепкий, П. Козланюк та родина А. Крушельницького. Професор Л. Крушельницька згадує, як на літні вакації вони приїздили до Березова, у товаристві відомих людей того часу читали і слухали твори її діда письменника А. Крушельницького.
   Пригадуються і мені 80-90 роки минулого століття, коли на запрошення П. Ар-сенича та мого брата, поета, директора видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Івана Малковича гостювали письменники Ю. Андрухович, І. Драч, Т. Мельничук, О. Герасем'юк, Є. Сверстюк, В. Лучук, історики В. Мороз, В. Цибулько, Л. Крушельницька, літературознавці Ф. Погребельник, М. Яценко, художники М. Білас, О. Семерняк, Ю. Кох, К. Лавро, В. Єрко, Є. Гапчинська, музиканти В. Морозов, В. Жданкін, М. Бурмака, Т. Чубай, актори Б. Бенюк, Н. Сумська, політичні діячі М. Лубківський, Д. Яневський. Ось дорога історії підводить нас до сьогодення.
   Наш літературний гурток започаткований у 1974 році. Керівником гуртка були вчителі української мови та літератури. Перші літературні кроки у гуртку поетичного слова робив Іван Малкович та Анничка Гнатишак. Сьогодні наша літературна студія нараховує 14 учасників. Вони всі різного віку: учні і вчителі, лікарі і священик, прекрасні господині, які між хатньою роботою знаходять час для поетичного слова.
    Дорогі друзі! Вашій увазі пропонуються вірші творчих дітей. Ці діти люблять гратися й бігати шкільними коридорами, але вони бачать цей світ по-іншому, бо в їхньому серці бринить поезія, їх багатогранні сприйняття навколишнього світу виливається в оповіданнях, віршах та малюнках, якими оформляють свої твори. Мрія дітей - об'їхати цілий світ. Але хто знає. Може їхнім світом стане поезія?

Книга Гуцульщина літературна - Нижньоберезівська загальноосвітня школа І-ІІ ст.