Гуцульщина літературна

Україна

Україно, наша ненько,
Широкі простори!
Є у тебе земля щедра,
Ліси, сади, гори.
А ще в тебе, Україно,
Поля зеленіють,
В тебе люди роботящі,
Все зробити вміють.

Не вміють лише створити
Партію єдину,
Щоби могла захистити
Тебе, Україно!

В парламенті на трибуні
За груди беруться.
Не за неньку Україну,
А за гроші б'ються.

Бо ще все не розікрали,
Не повивозили.
За свої кишені дбають,
Щоб лиш вони жили.

Не даваймось, брати, сестри,
Себе обкрадати.
Борімося за Вкраїну!
Вона - наша мати!

     *        *        *

Казав мені батько
Та казала мати:
"Ой не ходи, доню,
З хлопцями гуляти."

А доня гуляла,
Слухать не хотіла,
Піднялась на крила
І в світ полетіла.

Піднялась на крила
Високо до неба
"Прощай, тату, мамо,
Мені вас не треба".

Гуляла, гуляла,
Високо літала.
Крила ізронила
І на землю впала.

Крила ізронила,
Не змогла літати.
Вертається донька:
"Де тато, де мати?"

Як прийшла додому,
На коліна впала:
"Простіть мене, тату,
Простіть мене, мамо."

Мати не мовчала,
Щось прогомоніла:
"Ой чого ти, доню,
Слухать не хотіла?"

Обнялись рідненькі,
Почали плакати.
Материнське серце
Все мусить прощати.

Молоді дівчата,
Не летіть до неба.
Коли батьки научають,
То слухати треба.

Книга Гуцульщина літературна - Хімчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів