Могила Тараса Мельничук
Останнє бажання поета Тараса
Законом для всіх мало стати,
Щоб тіло прийняла земля рідна наша
В могилі край рідної хати.
Важким його хрест у житті був щоденнім,
Та ніс наш поет його справно.
І свят він немав,лиш дні чорні,будені,
Та гордо прожив він і славно.
Проніс,Як Христос,на Голгофу тягар свій,
Хоч падав,але не зламався,
Боровся за волю,щоб вільним наш край цвів,
Таким наш поет і зостався.
Його поховали на ріднім подвір'ї,
Де він народився і виріс,
Могила його височить на узгір'ї
І хрест,що Тарас туди "виніс".
Лежить у могилі край рідної хати
Прах тіла Тараса - поета,
А слово його всіх зове й буде звати
До волі, до щастя, до злету.
Священним куточком для Утороп стала
Тарасова тихая «хата»,
«Живе» в ній для Утороп гордість і слава,
Людина на мужність багата.
Живе у поезії, в помислах-згадках,
У спогадах, в щирій розмові,
Живе Мельничук, наш Тарас, для нащадків,
Живе в українському слові.
Книга Гуцульщина літературна - Уторопське навчально-виховне об'єднання
Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.
Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!