Гуцульщина літературна

Тарас Мельничук! Як гордо звучать ці слова для нашого села, бо народився тут талановитий син Гуцульщини і всієї України. Ми щасливі, що живемо в с.Уторопи, де провів своє босоноге дитинство Т.Мельнчук. А народився Тарас 20 серпня 1938 року в мальовничому кутку села - Мальцево. Ріс і виховувався як звичайний сільський хлопець. В школі добре вчився, багато читав, бо був обдарованим. Навіть не здогадувався малий Тарас, що колись стане послідовником Великого Кобзаря. Його життєві дороги завжди були устелені тернами. Усе своє життя він метався між Сибіром і Карпатами, але тюрми не зламали його таланту, хоч підірвали здоров'я. Часто після мандрів Тарас повертався до рідної домівки. Вдома писалося легко, радісно. Звідси він бачив село, гори, рідний до болю Діл.
    «Найбільший біль у моєму серці - моя Україна», - писав Тарас. Гаряча любов до рідної землі виливалася в його поезіях:

                 Певно, я син калини,
                 певно, я син пшеничного колоса;
                 де б не був -
                 пізнаю Україну,
                 мов кохану, по голосу.
                 Мене люблять сади,
                 мене люблять луги
                і кедрини зеленокосі,
                це, напевно, тому,
                що я вмію
                з медвяного сіна
                метати стоги.
                Це, напевно, тому,
                що я виріс під Косовом.

  Відійшов у вічність вірний син України, але не відійшла пам'ять про нього. Його життєва дорога закінчилась тут, в Уторопах. На горі, біля рідної домівки, височить могила з хрестом, увінчаним тернистим терновим вінком. Рідні, друзі виконали заповіт Тараса, - вірного сина України. Спи спокійно, Поете! До твоєї могили ніколи не заростуть стежки, бо ти цього вартий. Пам'ять про Князя Роси буде вічно жити в наших серцях.

Книга Гуцульщина літературна - Уторопське навчально-виховне об'єднання