Гуцульщина літературна

   Уторопчани мають всі підстави гордитися тим, що ця земля дала натхнення для творчого злету багатьом талановитим людям. Саме в наше село переїхала сім'я лісничого Омеляна Ленерта з Білих Ослав у 1888 р. Марійка Ленерт народилася 29 березня 1881 року в селі Білі Ослави.
   М.Ленерт самотужки оволодівала програмою першого класу, а в Уторопську двокласну школу вступила до другого класу. Після її закінчення дівчина знову навчається вдома, бо батько п'яти дітей не мав змоги утримувати їх всіх у школах. Тому Марійка склала екстерном іспити за восьмикласну виділову жіночу школу в Коломиї, а згодом - і за курс учительської семінарії у Львові.
  З 1900 по 1905 рік Марійка учителює в Уторопах. Саме в нашому селі, десь у 1894 році, почалася поетична творчість дівчини; саме тут вона придбала своє нове поетичне ім'я - Підгірянка. Молода вчителька працювала під впливом творчості Т.Шевченка, класиків української літератури. Особливо на юну поетесу впливав гуцульський фольклор. Сама вона про себе писала : «Я самоук, несміле дитя Підгір'я. Списувала, що мені старі ліси розказували. Та не знаю, чи розуміла добре смерекову мову. А писала, бо чула душевну потребу вилити на папір ті враження, якими напувала мене краса природи ».
   В Уторопах написаний один з кращих віршів Марійки Підгірянки «Ой не нам, та не нам в кайданах ходити ».
   Не обмежуючись навчанням сільських дітей, учителька гуртувала і селянську молодь, і поважних газдів.
   Уторопчани шанують пам'ять Марійки Підгірянки. 21 квітня 1991 року з нагоди 110-річчя від дня народження поетеси відбулося урочисте відкриття художньо-меморіальної дошки на фасаді будинку Уторопської середньої школи. Та найкращим пам'ятником нашій землячці є добра, велика слава Уторопської школи, в якійМарійка Підгірянка і вчилася, і вчителювала, і творила свої поезії.

Книга Гуцульщина літературна - Уторопське навчально-виховне об'єднання