Енциклопедія трипільської цивілізації

АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

РЕЄСТР - Рівненська область


1.    с. Гоща Гощанський район
В урочищі Городище — поселення пізнього етапу трипільської культури. Виявлено І. П. Русановою та Ю. В. Кухаренком 1955 р.
1, с. 278.

2.    с. Жорнів Дубнівський район
На високому горбу південній частині села — давньоруське городище. На території городища зустрічаються матеріали пізнього етапу трипільської культури.
9, с. 46—47.

3.    с. Костянець Дубнівський район
За 1 км на південний схід від села, на північно-західному схилі поля, над заболоченою низовиною, в урочищі Лиственщина — поселення пізнього Трипілля. Досліджувалося 1947 і 1967 р. І. К. Свєшніковим. Виявлено 2 напівземлянки та 6 господарських ям.
8, с. 131—139; 9, с. 49.

4.    с. Липа Дубнівський район
Поселення пізнього етапу трипільської культури в урочищі Долина.
1, с. 279.

5.    с. Листвин Дубнівський район
Розташоване на північній околиці с. Листвин (урочище Гострий Горб) Дубнівського району Рівненської обл. на трикутному виступі плато, обмеженому з північного заходу глибоким яром. Епонімна пам'ятка листвинського типу. Відкрите (1952) Захаруком Ю. М., досліджувалося Пелещишиним М. А. (1967, 1970—71, 1975, 1985). Виявлено, крім верхнього трипільського, культурний шар із знахідками люблінсько-волинської культури мальованої кераміки. Виявлено глиняні черені від печей або відкритих вогнищ. У заповненні жител та ям знайдено у великій кількості сліди виробництва знарядь з кременю, фрагменти кераміки, кістки тварин, прясельця, відтяжки. Етап СІІ.
9, с. 52; 11, с. 91—97.

6.    Мирогоща ІІ.
с. Мирогоща Дубнівський район Поселення пізнього етапу трипільської культури.
1, с. 279.

7.    с. Острів Дубнівський район
На східній околиці села, на трьох з'єднаних один з одним мисах над заплавою лівого берега р. Стубли — поселення пізньотрипільської культури, виявлене В. М. Коноплею у 1977 р.
9, с. 56.

с. Будераж Здолбунівський район

8.    Будераж І
За 0,6 км на південь від села на другій надзаплавній терасі лівого берега р. Збитники, на висоті близько 50 м над рівнем заплави — двошарова пам'ятка — пізньотри-пільське поселення.
9, с. 60.

9.    Будераж ІІ
На території давньоруського городища — сліди поселення трипільської культури, виявлені розвідкою Р. Якимовича у 30-х роках.
9, с. 60.

10.    Будераж ІІІ
На високій горі над заплавою р. Збитники у західному напрямку від села — давньоруське городище. На городищі Раппопорт П. О. 1961 р. виявив існування культурних шарів трипільської культури.
7, с. 12—13; 9, с. 60.

11.    урочище Залуки
На західній околиці села в урочищі Залуки, на першій надзаплавній терасі похилого лівого берега р. Збитинки — двошарова пам'ятка «Будераж ІІІ» — пізньотрипільське поселення.
9, с. 60.

12.    с. Півче Здолбунівський район
На лівому березі р. Збитники на західній околиці села поблизу автобусної зупинки — пізньотрипільське поселення, виявлене Коноплею В. М. 1977 р.
9, с. 63.

13.    с. Святе Здолбунівський район
За 0,5 км на північ від села на високому правому березі р. Збитинки пізньотрипільське поселення.
9, с. 63.

14.    с. Стара Мощаниця Здолбунівський район
За 1,3 км на північ від села, в урочищі Султанівка — двошарове поселення пізньотрипільської культури
9, с. 63.

15.    с. Старомильськ Здолбунівський район
В околицях села — багатошарова пам'ятка з матеріалами пізнього Трипілля. Відкрите 1942 р., підйомний матеріал передано на кафедру археологіхї Віденського університету.
9, с. 64.

16.    с. Стеблівка (раніше Стубло) Здолбунівський район
На південно-західній околиці колишнього с. Волиця поблизу давньоруського городища — пізньо-трипільське поселення, виявлено В. М. Коноплею у 1977 р.
9, с. 64.

17.    хутір Посіч
с. Суйми Здолбунівський район На хуторі Посіч, на березі ставу в районі млина розвідкою Савича В. П. 1972 р. виявлено поселення трипільської культури.
9, с. 64.

18.    хутір Заловка
На правому березі р. Збитинки, біля хутора Заловка розвідкою Савича В. П. 1972 р. виявлено поселення трипільської культури.
9, с. 64.

19.    с. Борщівка Мізоцький район
Поселення трипільської культури.
1, с. 278

20.    с. Війниця Млинівський район
На підвищені лівого берега р. Ікви у північній частині села (урочище Рудка) — поселення пізнього трипілля. Виявлено 1974 р. І. К. Свєшніковим та В. М. Коноплею.
9, с. 72; 10, с. 351—352.

21.    с. Малі Дорогостаї Млинівський район
За 1 км на південний схід села в урочищі Вапельня — пізньотрипільське поселення, виявлено і досліджувалося В. М. Коноплею у 1977—79 рр. Розкопано залишки двох пізньотрипільських напівземлянкових жител, залишки двох наземних жител та ями. Виявлено кераміку і велику кількість знарядь з кременю, відходи кременеобробного виробництва.
2а, с. 286—287; 3, с. 32. 9, с. 74.

22.    с. Острів Млинівський район
На високому мисі правого берега р. Ікви поблизу автобусної станції у північно-західному напрямку від села — багатшарове поселення пізньотрипільської культури.
9, с. 77; 10, с. 352.

23.    с. Ставрів Млинівський район
Ставрів ІІІ
За 0,8 км на південний схід села, на високому правому березі р. Стир, в урочищі Кальнятичі — пізньотрипільське поселення. Виявлено розвідкою В. М. Коноплі 1977 р.
9, с. 80.

24.    с. Ярославичі Млинівський район
За 0,7 км на північ від села, праворуч дороги Ярославичі—Межиріччя, в урочищі Берег, на горбі висотою до 8 м розміром близько 80x200 м у заплаві р. Тишиці — пізньотрипільське поселення, виявлене розвідкою В. М. Коноплі у 1977 р., досліджувалося 1979 р.
2, с. 286—287; 9, с. 82.

25.    с. Кургани Острозький район
За 0,6 км на захід від села, в урочищі Ожогоща, на піщаній дюні розміром близько 50x90 м в заплаві правого берега р. Горинь — поселяння пізнього Трипілля. Етап СІІ.
5, с. 112;

26.    с. Могиляни Острозький район
На південному схилі невеликого підвищення поблизу пасовища в урочищі Помірки — поселяння пізнього Трипілля, виявлене і шурфоване М. А. Пелещишиним 1959 р.
4, с. 140; 5, с. 112.

27.    с. Новомалин Острозький район
За 1,7 км на захід від села, біля впадіння безіменного потічка, лівобережного допливу Збитинки, на обох його берегах — поселяння пізнього Трипілля. Виявлено розвідкою Коноплі В. М.
9, с. 87.

28.    м. Острог урочище
Замкова гора Поселення трипільської культури розташоване на лівому високому березі р. Вілія на Замковій горі. Досліджене (1979) експедицією Острозького краєзнавчого музею. Поселення займало територію всього мису на північ і північний схід від Острозького замку і мало приблизну площу 2—3 га.
12, с. 27—28.

с. Xорів Острозький район

29.    Xорів І
На першій надзаплавній терасі лівого берега р. Горинь, в уроч. Підлужжя — багатошарове поселення пізнього Трипілля. Розміри поселення 300x100 м. Розкопками М. А. Пелещишина на площі понад 700 кв.м виявлено дві пізньотрипільські напівземлянки, рештки наземних жител. Етап СІІ.
3, с. 27; 6, с. 375—376.

30.    Xорів ІІ
Розташоване на великій піщаній дюні в заплаві р. Горинь. Розміри поселення 200x90 м. М. А. Пелещишиним розкопано три кострища, можливо рештки легких наземних жител. Етап СІІ.
3, с. 27—28.

31.    Xорів ІІІ (урочище Поляна)
Розташоване на піщаній дюні, на площі 200 кв.м. виявлено окремі фрагменти пізньотрипільської кераміки, вироби з кременю. Дослідження Пелещишина М. А. Етап СІІ.
3, с. 28

32.    Xорів IV
Розташоване на невеликій піщаній дюні в заплаві р. Горинь. Досліджена М. А. Пелещишиним площа — понад 500 кв.м. Виявлено 16 ям, в деяких обпалену обмазку, велику кількість виробів з кременю та відходів кременеобробки.
3, с. 28.

33.    с. Добривода Червоноармійський район
На правому березі р. Пляшівки, в урочищі Корчаки у 1962 р. знайдена пізньотрипільська посудина.
9, с. 105.

ЛІТЕРАТУРА

1.    Архів Інституту суспільних наук ім. І. Крип'якевича у м. Львові.

2.    Конопля В. М. Исследование поселений у с. Ярославичи и Малые Дорогостаи // АО 1979 года. — М.: Наука, 1980. — С. 286—287.

3.    Пелещишин Н. А. Трипольская культура Западной Волыни // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. — К.: Наукова Думка, 1990. — С. 26—35.

4.    Пелещишин М. А. Нові матеріали до археологічної карти Волині // МДАПВ. — Вип. 3. — К.: Наукова Думка, 1961. — С. 140—150

5.    Пелещишин М. А. Племена культури Вербковіце—Костянець // Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. Доба первіснообщинного ладу. — К.: Наукова Думка, 1974. — С. 96—152

6.    Пелещишин М. А. Раскопки у с. Xорив на Волыни // АО 1975 г. — М.: Наука, 1976. — С. 375—376.

7.    Раппопорт П. А. Отчет об археологических рахведках в Ровенской области в 1961 году // Фонды Ровенского областного краеведческого музея. — № 1256. — 18 с.

8.    Свєшніков І. К. Розкопки в Костянці на полі Лиственщина // АП, 1952. — С. 131—139.

9.    Свєшніков І. К. Ю. М. Нікольченко Довідник з археології України. Ровенська область. — К.: Наукова Думка, 1982. — 114 с.

10.    Свешников И. К., В. М. Конопля Работы Ровенской экспедиции // АО 1974 года. — М.: Наука, 1975. — С. 351—352.

Пелещишин М. А. Пізньотрипільські поселення біля сіл Костянець і Листвин на Волині // Волино-Подільські археологічні студії. — Л., 1998. — С. 91—97.

12. Пелещишин Н. А. Трипольская культура Западной Волыни // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). — К., Наукова думка, 1990. — С. 27—28.

Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1