Енциклопедія трипільської цивілізації

АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

РЕЄСТР - Кіровоградська область

1. с. Березівка Гайворонський район
Розташоване біля с. Березівка Гайворонського району Кіровоградської обл., на плато лівого високого берега р. Південний Буг. Відкрито і досліджувалося Даниленко В.М. (1955), Цибесковим В. П. (1960), експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом О.В. Цвек (1989—99). Площа пам'ятки біля 10 га. Виявлено залишки наземних та заглиблених жител. Етап ВІ.
21, с. 182—192.; 20, с. 51—53.

2.  м. Гайворон Гайворонський район
Поселення раннього етапу трипільскої культури на околиці міста, в районі залізничного мосту. Площа біля 14 га. Розкопки М. Л. Ма-каревича 1959—60 рр., розвідка Відейка М. Ю. 1987 р. Досліджено ділянки культурного шару.
8, с. 209

3. о. Солгутів (Гайворон-Поліжок) На острові навпроти м. Гайворон
Розкопки В. М. Даниленка 1960 р. Виявлено матеріали трипільської культури етапів А та СІІ.
4, с. 111—114.

4.    с. Жакчик Гайворонський район
В районі села багатошарове поселення. Розкопки В. М. Даниленка 1955 р. Матеріали трипільської культури етапу ВІ.
4, с. 19—120.

5.    смт. Завалля Гайворонський район урочище Козачий Яр
Поселення знаходиться у 2 км на північний захід від смт. Завалля, на верхній надзаплавній терасі р. Південний Буг. Розвідка Місютинського В. В., 80-ті рр. Виявлено кераміку та знаряддя праці. Етап ВІ.
12, с. 22—23.

с. Могильна Гайворонський район

6.    Могильна 1
Поселення знаходиться на схилі правого берега р. Могиляки. Відкрито (1950—51) краєзнавцем Гасюком М. С., обстежено Відейком М. Ю. під час розвідки експедиції Інституту археології НАНУ (1987). М. С. Гасюк помітив рештки 4 наземних глинобитних жител у вигляді скупчення обпаленої обмазки. Зараз пам'ятку знищено посадкою лісу. Серед підйомного матеріалу фрагменти кухонних горщиків із защипним орнаментом, горщиків, орнаментованих заглибленими лініями, грушоподібних посудин, а також два фрагменти антропоморфної пластики із заглибленим орнаментом. Етап А.
2, с. 67—71; 3, с. 173—175.

7.    Могильна 2
Поселення розташоване на похилому правому березі р. Могилянки навпроти впадіння в неї струмка. Відкрито (1950—51) краєзнавцем Гасюком М. С., обстежено Відейком М. Ю. під час розвідки експедиції Інституту археології НАНУ (1987). У 1993 Дудкіним В. П. проведено археолого-магнітометричні дослідження. На площі 2 га зібрано підйомний матеріал: фрагменти кераміки, знаряддя праці, кістки тварин. Етап А.
2, с. 67—71; 3, с. 173—175.

8.    Могильна 3
Поселення знаходиться за 1,5 км вгору вздовж струмка, який впадає зліва у р. Могилянку навпроти поселення Могильна 2. Відкрито (1950—51) краєзнавцем Гасюком М. С., обстежено М. Ю. Відейком під час розвідки експедиції Інституту археології НАНУ (1987). У 1993 Дудкіним В. П. проведено археолого-магнітометричні Площа поселення, за даними магнітної зйомки, — 7 га. Знайдено кілька фрагментів кухонного посуду від горщиків та глечика, а також три фрагменти антропоморфної пластики, два фрагменти від великих фігурок, одна орнаментована заглибленими лініями, інша без орнаментації, а також сидіння від моделі стільця — трону. Етап А.
2, с. 67—71; 3, с. 173—175.

9.    Могильна 4
Поселення розташоване біля с. Жакчик на лівому березі р. Могилянки. Відкрито (1950—51) краєзнавцем Гасюком М. С. Підйомний матеріал зібрано на площі 1 га.
2, с. 67—71; 3, с. 173—175.

10.    с. Федорівка Добровеличківський район
Поселення розташоване в 3 кілометрах на схід від р. Синюха та в 1 км на північ від села Федорівка між хуторами Михайлівка та Бодриківка. Відкрито Л. Д. Проскоченко 1968 р. Досліджено в різний час розвідками О. В. Цвек, В. О. Круца та С. М. Рижова; Л. В. Суботіна та К. І. Добровольського. В літературі зустрічається під назвою Михайлівка. Розміри поселення — 700x500 м. На аерофотознімку поселення займає мис повністю, має вигляд овалу, що витягнувся вздовж яру. 1993 р. В. П. Дудкін провід археолого-магнітометричні дослідження, складено план частини поселення. Віднесено до володимирівської групи, етап ВІІ.
23, рис. 3; 15, с. 6.

11.    с. Лубенці Кам'янський район
На схилі плато правого берега р. Тясмин виявлено залишки поселення. Розвідки Черкаського музею 1928 р. Етап СІІ (За М. Л. Макаревичем).
11, с. 111

12.    с. Фларківка Кам'янський район
На території Мотронинського городища виявлено кераміку з шнуровим орнаментом, прясла, сокири з кременю. Матеріали городського типу (за М. Л. Макаревичем).
11, с. 111.

13.    с. Велика Андрусівка Ново-Георгіївський район
урочище Каменувате.
Сліди поселення трипільської культури пізнього етапу.
1, с. 234.

14.    с. Вільшанка Ново-Архангельський район
В похованнях у курганній групі, яка розташована в околицях села (кургани 2, 3) виявлено кераміку пізнього етапу трипільської культури. Розкопки Д.М.Щербаківського. Етап СІІ.
6, с. 132—133.

15.    с. Володимирівка Ново-Архангельський район (колись Підвисоцький район).
Володимирівка
Поселення розташоване на південній околиці с. Володимирівки Розміщене на плато високого правого берега р. Синюхи — лівої притоки Південного Бугу. З півночі обмежене струмком Бондарка, з південного сходу — стародавньою балкою. Відкрите М. К. Якимовичем (1925). Розкопки проводилися: 1927—28 співробітниками Уманського краєзнавчого музею; 1935—38 експедицією Інституту історії матеріальної культури АН УРСР під керівництвом Магури С. С. разом з Уманським краєзнавчим музеєм; 1939—40 та 1946—47 Трипільською експедицією Інституту археології АН УРСР та Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом Пассек Т. С; 1989—90 Трипільською археологічною експедицією Державного історичного музею УРСР (тепер Національний музей історії України) під керівництвом Якубенко О. О. К. В. Шишкін дешифрував аерофотознімки, визначив площу поселення (біля 100 га) і встановив його панування: кільцева структура з поквартальною забудовою в центрі. Всього на поселенні виявлено сліди понад 200 жител, з них досліджено розкопками 29 (27 наземних та 2 напівземлянки). Епонімне поселення пам'яток володимирівської групи. Етап ВІІ.
14, с. 79—108; 23, с. 73; 26, с. 61—67.

16.    Володимирівка ІІ
Біля грунтової дороги з с. Підвисоке на с. Володимирівка, в районі перетину з ЛЕП виявлено обмазку від жител трипільської культури. Розвідка М. Ю. Відейка 2002 р.

17.    с. Кам'янече Ново-Архангельський район
В районі села є поселення трипільської культури етапу ВІІ, посудина з якого зберігалася в місцевому народному музеї.

18.    с. Левківка Ново-Архангельський район
На правому березі р. Синюхи, навпроти с. Мацькове, багатошарове поселення. Є горизонт трипільської культури.
16, с. 105—106.

19.    с. Небелівка Ново-Архангельський район
Розташоване між селами Небелівка та Оксанине, займає трикутний у плані мис, утворений злиттям двох струмків. Епонімна пам'ятка небелівської групи. Виявлено розвідкою В. А. Стефановича. В 80-ті рр. обстежено М. М. Шмагліем та B.О.Круцом. Поселення частково Загальна площа визначена на підставі збору підйомних матеріалів (близько 300 га). Небелівка є другим за розмірами та площею після Тальянок поселенням трипільської культури. Планування поселення в загальних рисах встановлене Шишкіним К. В. за допомогою аеро-фотозйомки. Етап ВІІ.
16, с. 107: 23, рис. 3—1; 24, с.124—130.

20.    с. Перегонівка Ново-Архангельський район
На півн. схід від села на правому березі р. Ятрань поселення трипільської культури площею біля 100 га.
16, с. 109.

21.    с. Підвисоке Ново-Архангельський район
Поселення трипільської культури на території села.
16, с. 110.

22.    с. Полонисте Ново-Архангельський район
На південній околиці села в ур. Ланка біля залізної дороги сліди поселення трипільськохї культури. Розвідка В. А. Стефановича 1961 р. Виявлено кераміку із заглибленим оргнаментом, фрагменти біноклеподібної посудини і антропоморфну статуетку.
16, с. 111.

23.    с. Свердликове Ново-Архангельський район
Поселення трипільської культури в районі села руйнується кар'єром. Відкрито розвідкою В. А. Стефановича 1961 р., розкопки В. О. Круца та С. М. Рижова 80-х рр. Поселення косенівського типу, етап СІІ.
16, с. 112; 15, с. 9

24.    с. Серезліївка Ново-Архангельський район
Поховальні пам'ятки трипільської культури (етап СІІ), виявлені під курганами біля с. Кіровоградської обл. Щербаківським Д. М. були досліджені 12 курганів (1904), розташованих на мисі, утвореному р. Кагарлик та струмком. У курганах № 4 та № 7 виявлено поховання, віднесені до трипільскої культури. Епонімна пам'ятка серезліївського типу. Етап СІІ.
25, с. 7—19; 13, с. 68 (рис. 3—1).

25.    с. Текліївка Ново-Архангельський район
В 2 км на північ від села сліди поселення трипільської культури.
16, с. 114.

26.    с. Андріївка Новомиргородський район
Поселення розташоване на мису, утвореному балкою і правим берегом р. Гепурки. Відкрито С. С. Гамченком (30-ті рр.), обслідувано О. В. Цвек 1987 р. Площа поселення біля 80 га. Виявлено залишки наземних жител, кераміку із заглибленим орнаментом та розписом. Етап ВІІ.
19, с. 40.

27.    с. Коробчино Новомиргородський район
Розташоване на західній околиці села, на правому березі р. Велика Вись. Виявлене П. І. Озеровим. Обстежено експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом Цвек О. В. (1988), розкопки проведені 1989—90 рр. Виявлено численні штольні з видобування кременю. На протилежному березі р. Велика Вись знаходилось трипільське поселення Рубаний Міст з численними майстернями з обробки кременю. Вони складали єдиний виробничий комплекс.
22.

28.    с. Лекарєво Новомиргородський район
Розташоване на мису, утвореному берегом р. Велика Вись та безіменним струмком. Відкрито краєзнавцем П. І. Озеровим, обстежено О. В. Цвек (1987). Площа біля 40 га. Виявлено залишки наземних жител, розташовані по кільком колам. Кераміка з розписом. Етап ВІІ.
19, с. 40—41.

29.    с. Петроострів Новомиргородський район
Розташоване у 0,5 км від лівого берега р. Велика Вись на мису, утвореному вигином балки. Відкрито краєзнавцем П. І. Озеровим, обстежено О. В. Цвек (1987). Площа поселення біля 30—40 га. Виявлено кераміку з розписом, антропоморфну пластику. Етап СІ.
19, с. 41—42.

30.    с. Рубаний Міст Новомиргородський район
Розташоване на околиці села, на плато вигинулівого високого берега річки Велика Вись площею біля 50 га. Відкрите П. І. Озеровим. Досліджувалось експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом Цвек О. В. (1988—90). На площі поселення виявленоі житла й кременеобробн майстерні. Етап СІ.
22.

31.    с. Дереївка Онуфріївський район
На поселенні середньостогівської культури виявлено імпорти трипільської культури.
18.

32.    с. Єрмолаївка Первомайський район
В кургані 2 на плато над р. Сухий Ташлик в похованні виявлено кераміку пізнього етапу трипільської культури та кам'яну сокиру-молот, уламки статуеток. Розкопки Д. М. Щербаківського.
6, с. 133.

33.    с. Данилова Балка Ульянівський район.
Розташоване на території села. Займає високий, до 200 м, схил струмка. Відкрите (1949) Е. А. Симоновичем. Виявлено рештки декількох наземних глинобитних жител, розкопано 5 господарських ям та частину заглиблення. Етап А.
16, с. 104—109.

34.    с. Лупулове Улянівського району хут. Гренівка
Поселення трипільської культури розташоване близько хутора. на другій надзаплавній терасі лівого берега р. Південний Буг, у 500 м від русла річки. Досліджено (1948) Середньобузькою експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом Макаревича М. Л. Було розкопане одне житло. Етап А.
10, с. 89—95.

Сабатинівка Ульянівський район

35.    Сабатинівка І
Розташоване на території села, на лівому березі Південного Бугу при впадінні у нього р. Синиці. Відкрите (1932) під час розвідки Первомайського музею. Розкопки (1938—39) проводили А. В. Добровольський, Лагодовська О. Ф. (за участю Захарука М. Ю.) у складі експедиції Одеського археологічного музею НАНУ. 1947 розкопки проводив А. В. Добровольський. Виявлено матеріали етапу ВІ.
7, с. 78—83.

36.    Сабатинівка ІІ
Розташоване біля с. Сабатинівка Улянівського району Кіровоградської обл. на р. Синиці (ліва притока р. Південний Буг), за 300 м від гирла, на схилі третьої річкової тераси висотою 18 м. Поселення відкрите (1939) під час Богесівської експедиції. Розкопки (1947—49) Макаревича М. Л. та Даниленка В. М. Розкопано залишки трьох жител. Ранній етап трипільської культури.
5, с. 134—144; 10, с. 89—95.

37.    урочище Мельнична Круча.
В 1,5—2 км вище по течії від с. Сабатинівка, мисоподібний вигин надзаплавної тераси. Розкопки В. М. Даниленка. Багатошарове поселення, навпроти якого свого часу знайдено неолітичний човен. На глибині 0,5 м зустрінуто фрагменти кераміки трипільської культури. Багатошарова пам'ятка. Є горизонт з матеріалами трипільської култури етапу ВІ—ІІ.
4, с. 107—108.

ЛІТЕРАТУРА


1.    Археологічні пам'ятки Української РСР. Короткий список. — К.: Наукова Думка, 1966. — 463 с.

2.    Бурдо Н. Б. Ранньотрипільські пам'ятки між селами Могильна та Жакчик // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. — 1997. — № 1. — С. 67—71.

3.    Гасюк М. С. Разведки раннетри-польских поселений у с. Могильна // КСИИМК. — 1954. — Вып. 54. — С. 173—175

4.    Даниленко В. Н. Неолит Украины. —  К.: Наукова Думка, 1969. — 259 с. 5.

5.    Даниленко В. М, М. Л. Макаревич Дослідження на ІІ Сабатинівському поселенні в 1949 р. культури // АП УРСР. — 1956. — Т. 6. — С. 134—144.

6.    Дергачев В. А.,    Манзура И. Погребальные комплексы позднего Триполья. — Кишинев: Штиинца, 1991. — 334 с.

7.    Добровольський А. В. Перше Сабатинівське поселення // АП УРСР. — 1952. — Т. 4. — С. 78—83.

8.    Збенович В. Г. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. — К.: Наукова Думка, 1989. — 332 с.

9.    Збенович В. Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. — К.: Наукова Думка, 1974. —  168 с.

10.    Макаревич М. Л. Середньобузька експедиція по дослідженню пам'яток трипільської культури // АП УРСР. — 1952. — Т. 4. — С. 89—95.

11.    Макаревич М. Л. Материалы к карте трипольской культуры // Рукопись. Архив М. Л. Макаревича. — 128 с.

12.    Мисютинский В. В. Поселения трипольской культуры в среднем течении р. Южный Буг // Первая Правобережная краеведческая конференция. — Кировоград, 1988. — С. 20—23.

13.    Мовша Т. Г. К вопросу о трипольских погребениях с обрядом трупоположения // Материалы и исследования по археологии Юго-Запаса СССР и Румынской народной республики. — Кишинев, 1960. — С. 68.

14.    Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // МИА. — М. — Л., 1949. — № 10. — С. 79—108.

15.    Рижов С. М. Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джерело. — Автореферат канд. Дисс. — К., 1999. — 18 с.

16.    Стефанович В. А., О. П. Диденко Археологические памятники Уманщины. — Умань, 1968. — т. 1. — 311 с.

17.    Сымонович Э. А. Раннетрипольское поселение Данилова Балка // КСИИМК. — 1951. — Вып. 39. — С. 104—109.

18.    Телегін Д. Я. Середньостогівська культура епохи міді. — К.: Наукова Думка, 1973. — 170 с.

19.    Цвек Е. В. Группа трипольских поселений в бассейне реки Большая Высь // Первая Правобережная краеведческая конференция. — Кировоград, 1988. — С. 40—42.

20.    Цвек О. В. Нові дослідження багатошарового поселення східнотрипільської культури Березівка на Південному Бузі // Археологічні відкриття в Україні 1998—1999 рр. — К., 1999. — С. 51—53.

21.    Цыбесков В. П. Некоторые итоги исследования Березовского поселения // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — О., 1971. — Вин. 7. — С. 182—192.

22.    Цвек О. В., Мовчан І. І. Охоронні дослідження пам'яток культури Трипілля-Кукутені // Охоронні дослідження пам'яток археології на Україні: Тез. доп. конф. — Вінниця, 1990.

23.    Шишкін К. В. Планування трипільських поселень за даними аерофотозйомки // Археологія. — 1985. — Вип. 52. — С. 72—78

24.    Шмаглій М. М., Відейко М. Ю. Трипільські поселення на Черкащині // Археологія. — 1985. — 1992. — № 3. — С. 124—130.

25.    Щербаковский Д. М. Раскопки курганов на пограничьи Xерсонской и Киевской губерний // АЛЮР. — 1905. — Т. 1—2. — С. 7—19.

26.    Якубенко О. О. Охоронні розкопки трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська область), проведені у 1989—1990 роках // Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам'яток та музеями республіки. — К., 1992. — С. 61—67.

Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1