Енциклопедія трипільської цивілізації

ОЦІНКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ЗНАХІДОК ТРИПІЛЬСЬКОГО ЧАСУ

КРИТЕРІЇ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ЗНАХІДОК

Для вирішення поставлених вище експертних завдань оцінювання археологічних знахідок має сенс використовувати найбільш загальний і універсальний список оцінних критеріїв, поданий нижче у вигляді протоколу. Опрацювання матеріалів, дотичних до археологічних знахідок, за допомогою протоколу дозволить вирішити такі питання: з'ясування рівня їх інформаційної забезпеченості; визначення загальнокультурної значущості, встановлення прогнозної вартості. Водночас зауважимо, що використання критеріїв для прогнозування вартості під час вирішення конкретних завдань, таких як: страхування, продаж, застава тощо, часто вимагає залучення додаткових критеріїв.

Практичне використання оцінних критеріїв під час проведення експертизи названих вище пам'яток вимагає їх точного формулювання і обґрунтування відповідей на них. Частина критеріїв є універсальними, тобто такими, які однаково використовуються під час експертизи різних видів коштовностей; інші критерії є спеціальними, і їх використання потребує уважності, адже вони не придатні для окремих видів коштовностей.

Розглянемо коротко зміст оцінних критеріїв.

2.1. Історія побутування - універсальний критерій, який застосовують для всіх видів пам'яток, але віком більше 100 років. Він вказує на необхідність об'єктивного збільшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з можливістю експерта встановити й документально підтвердити історію побутування пам'ятки, її роль у розвитку культури, цінність як артефакту для збереження культурної спадщини. Критерій має три ступені ранжування: перший -історія побутування пам'ятки невідома або документально не підтверджена. Другий - історія побутування пам'ятки частково відома або має окремі нез'ясовані деталі побутування. Третій - історія побутування пам'ятки відома повністю.
Під час застосування критерію для оцінки природничих пам'яток історія побутування визначається терміном їх знаходження в розпорядженні власників після вилучення з природного середовища.

Під час застосування критерію до мистецьких творів та промислових товарів враховують усю їх історію -від створення до моменту проведення експертизи.

Контраверсійні обмеження на використання критерію стосуються наявності та якості інформації про історію побутування і ранжуються на такі рівні. Перший рівень - інформація про історію побутування повністю відома і достовірна або взагалі не використовується для прогнозування вартості і споживчої цінності у зв'язку з певною специфікою мети виконання цих робіт.
Другий рівень ранжування передбачає, що інформація про пам'ятку є важливою але неповною, фрагментарною або суперечливою, і, таким чином, зменшує її споживчу цінність і прогнозовану вартість. Третій рівень свідчить повний брак інформації щодо історію побутування пам'ятки і, відповідно, про необхідність суттєвого зменшення її споживчої цінності.

Під час визначення остаточного результату (коефіцієнта збільшення базової вартості) оцінки пам'ятки за цим критерієм прямі та контравер-сійні коефіціенти перемножують.

2.2. Вік пам'ятки - спеціальний критерій, який передбачає збільшення споживчої цінності пам'яток у зв'язку з більш раннім часом їх створення у минулому. Час створення пам'ятки, у разі відсутності датуючих написів, встановлюється приблизно, з точністю як мінімум до століття, а за можливості, і зазначенням більш певного часового періоду (початок, середина, кінець, третина, чверть століття, межа століть, десятиліття). Документальне або аналітичне підтвердження часу виготовлення пам'ятки є обов'язковим. Для природничих пам'яток цей критерій не використовують. У разі відсутності такої інформації експерт приймає рішення про те, що час виготовлення предмета є невідомим, і відображує це в Протоколі.

Звичайно, прогнозована вартість більш ранніх за часом створення предметів (за рівних умов) має бути вищою. Споживча цінність збільшується пропорційно до таких рівнів ранжування: перший — це сучасні пам'ятки або пам'ятки, виготовлені у недалекому минулому (до 50 років); другий — до 100 років; третій — до 300 років; четвертий — до 1 000 років; п'ятий — до 2 000 років; шостий — більше 2 000 років1. Враховуючи типологію і видову специфіку окремих груп пам'яток, критерій застосовують не однаково. Так, при вирішенні деяких специфічних експертних завдань, наприклад, цінності предмета для музейної колекції, не можна однаково оцінювати вік скульптурних творів та вік механічних маятникових годинників.

Контраверсійні поправки до названого критерію передбачають таке ранжування: Перший рівень — інформація про час виготовлення пам'ятки відома або, враховуючи специфіку експертного завдання, не має ніякого значення. Другий — інформація є важливою, але не може вважатися повністю достовірною, підтверджується опосередковано або має посилання на кілька альтернативних джерел.

2.3. Тиражованість — спеціальний критерій, який вказує на наявність певної кількості пам'яток, аналогічних до експортованої, і ран-жується на три рівні значимості незалежно від того, є предмет експертизи продуктом промисловості, пам'яткою природи чи авторським твором: перший — пам'ятка є тиражованою, тобто типовою, предметом серійного виробництва; другий — пам'ятка є рідкісною і тиражована у кількох примірниках; третій — пам'ятка є унікальною і єдиною у своєму роді, серед предметів, подібних до неї.

Залежно від поставленого експертного завдання критерій може не застосовуватися до авторських пам'яток образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва та деяких інших видів пам'яток, які за своєю природою є авторськими мистецькими творами і не пов'язані з процесом тиражування. Водночас цей критерій застосовують для опису пам'яток природи, розуміючи, що таким чином підкреслюється їх рідкісність або унікальність.

Контраверсійні поправки до цього критерію ранжуються на три рівні за значимістю. Перший — інформація про тиражування є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конра-версійних обмежень полягає у врахуванні часткового браку корисної інформації щодо тиражованості пам'ятки. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю окремих знань про її тиражованість.

Не поодинокими є випадки, коли художник пише один і той самий сюжет кілька разів, скульптор ви-різблює однакові фігури або здійснює копіювання окремих пам'яток культури. У цих випадках слід розрізняти авторські речі, які, в принципі, не є тиражованими навіть тоді, коли майже однакові. Кожна з таких речей залежно від мотивації створення може бути визнана самостійним авторським твором. Водночас знання про те, що сам автор ставив перед собою мету тиражування, може бути аргументом на користь визнання пам'ятки тиражованою. Звичайно, такі мотивації повинні підтверджуватися документами та результатами проведених досліджень.

2.4. Рівень визнання пам'ятки (популярність) — універсальний критерій, який відображає ступінь популяризації знань про пам ятку серед населення країни й усього світу. Вищезазначений критерій має чотири рівні ранжування і використовується однаково для усіх видів пам'яток. Перший рівень — пам'ятка відома в окремій місцевості і обмеженому колу людей. Відомості про неї не виявлені в національних енциклопедіях, підручниках та широко відомих літературних джерелах. Другий — пам'ятка відома на національному рівні, відомості про неї є у національних підручниках, науковій літературі, словниках та енциклопедіях. Обов'язково пам'ятка згадується в літературних джерелах. Третій — пам'ятка відома на світовому рівні; відомості про неї є у всесвітньо відомих виданнях, зокрема в енциклопедичних виданнях. Використання критерію потребує посилань на відповідні літературні джерела та інші види інформації, а також визначення рівня популяризації пам'ятки у них. Так, згадки про пам'ятку в підручниках середніх шкіл, національних енциклопедіях, всесвітньо відомих кіноматеріалах та інших засобах широкого інформування, свідчать про високий рівень визнання пам'ятки, доцільність використання експертом найвищих коефіцієнтів популярності.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значенням у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про популярність пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень полягає у врахуванні часткового браку корисної інформації про популярність пам'ятки, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю окремих знань про її популярність.

2.5. Причетність пам'ятки до культурних традицій — універсальний критерій, який вказує на функціональне використання пам'ятки як символу під час здійснення релігійних та громадянських обрядів окремих народів, націй або общин і поділяється на три рівні значимості: перший — пам'ятки, не причетні до релігійних та громадянських обрядів або причетні до обрядів місцевого та родового значення; другий — пам'ятки, причетні до релігійних та громадянських обрядів національного рівня значимості; третій — пам'ятки, причетні до обрядів, які здійснюються багатьма народами світу.

Критерій застовується однаково для усіх видів пам'яток, проте вимагає підтвердження в документах.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжу-вання відповідно до їх значення контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про причетність пам'ятки до культурних обрядів є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень полягає у врахуванні часткового браку корисної інформації про причетність пам'ятки до тих чи інших культурних традицій, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю окремих знань про її причетність до культурних традицій.

2.6. Рівень визнання автора пам'ятки — спеціальний критерій, який застосовується виключно для мистецьких творів і авторських робіт (образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, музичного, кіномистецтва, літератури, техніки та ін.) і визначає місце і роль автора в історії розвитку світового або національного мистецтва, значення його творчості для того чи іншого регіону, ступінь розповсюдження і популярності його творів. На оцінку творів, пов'язаних з автором, може впливати безперечне доведення авторства. По-різному оцінюються твори з підтвердженим авторством і з авторством під знаком запитання. Якщо авторство не підтвердженне, експерт документує коефіцієнт, який визначає нижню межу збільшення споживчої цінності пам'ятки.

Критерій має три рівні для ранжування значимості пам'яток: перший — інформація про автора відсутня, авторство під знаком запитання, автор не набув визнання або автор набув визнання на місцевому рівні, про нього неодноразово згадують місцеві видання і засоби інформації, його твори експонувалися у громадських місцях та ін.; другий — автор набув визнання на національному рівні, його твори експонуються у національних галереях та інших громадських місцях загальнодержавного рівня, про нього пишуть центральні газети, його творчість вивчають провідні фахівці у сфері вивчення національної культури, твори автора згадуються у національних словниках та енциклопедіях, особисте життя автора є символом національної культури та ін.; третій — автор набув визнання на світовому рівні, його твори описуються у національних і світових енциклопедичних виданнях. Під час атрибуції пам'яток за цим критерієм необхідні посилання на використані джерела інформації, документи, письмові свідчення.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення в контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про рівень визнання автора пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень полягає у врахуванні часткового браку корисної інформації про рівень визнання автора, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у звязку з відсутністю окремих знань про рівень популярності автора.

2.7. Дотичність пам'ятки до історичних подій — універсальний критерій, який однаково застовується під час експертизи будь-яких пам яток і фіксує факти функціональної причетності пам'яток до тих чи інших історичних подій. Цей критерій має три рівні для ранжування за показником рівня значимості: перший — пам'ятка не має дотичнос-ті до історичних подій або була дотичною до історичних подій місцевого рівня значимості; другий — пам'ятка була дотичною до історичних подій національного рівня, третій — пам'ятка була причетною до історичних подій світового рівня значимості. Для оцінки споживчої цінності пам'яток за цим критерієм необхідні документальні або речові свідчення.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про дотичність пам'ятки до історичних подій є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень полягає у врахуванні часткового браку корисної інформації про дотичність пам'ятки до історичних подій, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація про дотичність пам'ятки до історичних подій є невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.8. Дотичність до інших пам'яток історії — універсальний критерій, який визначає культурне значення пам ятки шляхом доведення її причетності до інших пам'яток, зібрань і колекцій. Причетність визначається на основі наявної інформації, такої, наприклад, як відомості про місце знаходження пам'ятки під час археологічних розкопок, коли останні, за законом України є пам'ятками історії національного рівня. Дотичність експерто-ваних пам'яток до пам'яток історії може бути також встановленою на підставі архівних документів, які підтверджують цей зв'язок. Критерій має три рівні ранжування за значимістю. Перший — пам'ятка не має причетності до пам'яток історії і культури, або така інформація відсутня, або така інформація не приймається до уваги у зв язку із специфікою експертного завдання. Пам'ятка дотична до пам'яток історії і культури місцевого значення; другий - пам'ятка причетна до пам'яток історії і культури національного значення; третій -пам'ятка дотична до пам'яток історії і культури світового значення. Для оцінки споживчої цінності пам'яток за цим критерієм необхідні документальні або речові свідчення.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший - інформація про дотичність пам'ятки до інших пам'яток історії є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення кон-раверсійних обмежень полягає у врахуванні часткового браку корисної інформації про рівень визнання автора, хоча ця інформація є корисною. Третій - інформація невідома, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.9. Дотичність пам ятки до видатних особистостей - це універсальний критерій, тобто такий, що однаково застосовується під час експертизи будь-яких різновидів пам'яток і фіксує факти розпорядництва пам'яткою людьми, визнаними суспільством і відомими широкому загалу. Критерій має три рівні для ранжування за значимістю: перший - пам'ятка не причетна до життя і діяльності видатних особистостей, не належала їм і не була передана ними іншим особам або відомостей щодо її дотичності до життя таких людей немає; пам'ятка причетна до життя видатних особистостей місцевого рівня значимості; другий - пам'ятка була дотичною до життя видатних особистостей національного рівня значимості - видатних діячів культури, науки, військових, релігійних та інших діячів; третій - пам ятка причетна до життя видатних особистостей світового рівня визнання. Для оцінки споживчої цінності пам яток за цим критерієм необхідні документальні або речові свідчення.

Контраверсійні поправки до цього критерію ранжуються на три рівні відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший - інформація про дотичність пам'ятки до видатних особистостей або про її дотичність до видатних особистостей місцевого рівня визнання є повністю достовірною. Можливо, специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування часткового браку корисної інформації про дотичність пам'ятки до видатних особистостей, хоча ця інформація є корисною. Третій - інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.10. Дотичність пам'ятки до мануфактур і шкіл - спеціальний критерій, який вказує на факти створення пам'яток тими чи іншими мистецькими об єднаннями. Критерій має три рівні для ранжування за показником значимості: перший -пам'ятка не причетна до тих чи інших видатних мистецьких об'єднань, мануфактур і шкіл або немає відповідних достовірних відомостей. Пам'ятка дотична до видатних мистецьких об'єднань мануфактур і шкіл місцевого рівня визнання. Другий - пам'ятка дотична до видатних мистецьких об'єднань, мануфактур і шкіл національного рівня визнання. Третій - пам'ятка причетна до видатних мистецьких об'єднань, мануфактур і шкіл світового рівня визнання. Для оцінки споживчої цінності пам'яток за цим критерієм необхідні документальні свідчення.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший -інформація про дотичність пам'ятки до визнаних мануфактур і шкіл є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування часткового браку корисної інформації про дотичність пам'ятки до визнаних мануфактур і шкіл, хоча ця інформація є корисною. Третій -інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю знань.

Критерій може бути особливо корисним під час оцінювання окремих пам'яток для музейних колекцій.

2.11. Соціокультурна функція пам'ятки - спеціальний критерій, який вказує на спосіб функціонування пам'ятки у суспільстві. Названий критерій має три рівні ранжування: перший - пам'ятка виконує декоративну функцію, не несе у собі змісту обрядів, у яких вона використовується, а лише атрибутивно супроводжує останні. Другий - пам'ятка є творчим посланням автора, містить авторську ідею (ідеал) і сюжет, спрямований на виховання спостерігача або вплив на суспільство. Третій - пам'ятки, які виражають загальні виховні ідеї устрою і культурних ідеалів суспільства, світогляд націй та релігійні переконання і мають виконувати функцію виховання особистості у рамках загальнокультурних ідеалів. Критерій вимагає глибоких знань історії мистецтв та життя видатних діячів культури. Підтвердженням правильності використання критерію є загальновизнані ідеї та факти, які підтверджуються в літературних джерелах. Суперечливі відомості, стосовно яких немає єдиної наукової думки, не підлягають висвітленню в Протоколі. Критерій не враховується, якщо автори мистецького твору-пам'ятки не досягли щонайменше загальнонаціонального визнання.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший -інформація про соціокультурну функцію пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування часткового браку корисної інформації про соціокультурну функцію пам'ятки, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.12. Масштабність творчої ідеї — спеціальний критерій, який використовується у тих випадках, коли необхідно врахувати підвищення споживчої цінності пам'ятки на підставі того, що сила естетичних вражень експерта від її спостереження є високою. Критерій має ранжування на три рівні значимості: перший — пам'ятки, які відображають пересічні і популярні ідеї, легко сприймаються усіма спостерігачами, не пов'язані з напруженням сюжету, не порушують проблемних питань; другий — пам'ятки, які представляють нові творчі ідеї, сюжетно напружені і викликають глибокі переживання, естетичні почуття та відкривають особливий погляд на речі, історичні події і природні явища; третій — пам'ятки, які мають світоглядний зміст розкривають високі моральні, духовні ідеали, являють собою яскраві та переламні для розвитку світової культури артефакти. Використання критерію вимагає докладних пояснень у Протоколі та врахування загальної і незалежної думки фахівців.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про масштабність творчої ідеї пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конр-аверсійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про масштабність творчої ідеї пам'ятки, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.13.    Наукова значимість — універсальний критерій, який вказує на значимість пам'ятки як джерела історичної, природничої та іншої інформації при вирішенні дослідницьких завдань для доведення наукових гіпотез, фактів історії та пояснення природних явищ і процесів. Критерій має три ступені ранжування: перший — пам'ятки, які є типовими, широковідомими, пересічними і не становлять наукової новації або наукового відкриття. Вони описані як типові у відповідній літературі. Другий — пам'ятки, які є рідкісними або новітніми, маловідомими, і викликають інтерес широкого наукового загалу фахівців. Ці пам'ятки описані як рідкісні у спеціальній літературі. Третій — пам'ятки, які є одиничними у своєму роді, мають виняткове значення для доведення вкрай вагомих наукових гіпотез, унікальних фактів історії та пояснення унікальних природних явищ і процесів.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про наукову значимість пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про наукову значимість пам'ятки, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.14.    Художня цінність пам'ятки — спеціальний критерій, який вказує на значимість пам'ятки як самостійного твору мистецтва, що встановлюється в процесі виявлення його художніх особливостей і естетичних характеристик. Під час експертизи художніх творів часто є головним критерієм. Критерій має три рівні ранжування: перший — пам ятка має посередню художню цінність; другий — пам'ятка має високу художню цінність; третій — пам'ятка має винятково високу художню цінність. Для правильного використання критерію слід зважати на висновки провідних фахівців, зроблені на підставіві порівняння твору з іншими аналогічними творами мистецтва або, у разі неможливості виявлення такої інформації, застосовувати найменший коефіцієнт збільшення прогнозної вартості.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про художню цінність пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про художню цінність пам'ятки, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.15. Рівень технічної досконалості — спеціальний критерій, який застосовується для мистецьких творів та технічних пам'яток і вказує на можливість збільшення оцінки споживчої вартості пам'ятки у зв'язку з виявом високого рівня досконалості та складності виконавської техніки під час виготовлення пам'ятки. Критерій має два рівні ранжування. Перший — пам'ятка виконана на пересічному рівні технічної досконалості; другий — пам'ятка виконана на високому рівні технічної досконалості. Для правильного застосування критерію необхідні висновки фахівців і порівняння з іншими пам'ятками, схожими за призначенням.

Як контраверсійну поправку до цього критерію застосовують один показник, котрий вказує на можливу технічну недосконалість, виявлений непрофесіоналізм у виготовленні та відсутність ознак достовірного відтворення ідеї у художніх творах або технологій.

2.16.    Особливі якості — універсальний критерій, який передбачає можливість збільшення споживчої цінності пам'ятки за рахунок наявності популярної інформації (широкорозповсюдженої та сповідуваної численними групами людей) про її незвичайні надприродні якості, повм'язані, наприклад, з виліковуванням хвороб, спасінням від бід, чудесами, дотичністю до легенд та народних епосів, релігією та іншими культурними чинниками. Критерій має два ступені ранжування: перший — інформація про пам'ятку не свідчить про наявність особливих якостей; другий — інформація про пам'ятку пов'язана з відомостями про її надзвичайні властивості. Так, численні благодіяння ікон описуються у спеціальних церковних книгах, а чудеса, які відбуваються в народних легендах, можуть бути пов'язані з цілком реальними місцями, джерелами, скелями і старовинними будівлями. Такі свідчення, що передаються з покоління в покоління, не потребують верифікації в документах і приймаються на віру.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають два ступені ранжування відповідно до їх значення в контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про особливі якості пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про особливі якості пам'ятки, хоча ця інформація є корисною.

2.17.    Цінність матеріалів — спеціальний критерій, який вказує на можливість збільшення споживчої якості пам'ятки у зв'язку з тим, що вона виготовлена з важливих матеріалів, цінність яких полягає передусім у тому, що вони є рідкісними, пов'язані з культурними традиціями або представлені дорогоцінними металами і коштовним камінням. Так, звичайна церковна ікона може бути виготовлена, за повір'ям, з деревини хреста, на якому розіп'яли Ісуса Христа або з уламків Ноєвого ковчега. Цінним може виявитися фрагмент полотна з картини видатного художника або окремі смальтові мозаїки з давно зниклих монументальних творів Михайлівського золотоверхого монастиря в Києві. Критерій має три ступені ранжування. Перший — пам'ятка виготовлена із звичайних матеріалів. Другий — пам'ятка виготовлена з цінних матеріалів. Третій — пам'ятка виготовлена з особливо цінних матеріалів. Для правильного врахування критерію необхідні спеціальні дослідження та поради фахівців.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про цінність матеріалів, з яких виготовлено пам'ятку, є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про цінність матеріалів, з яких виготовлено пам'ятку, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи передбачає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.18. Розміри — універсальний критерій, який дозволяє експерту прогнозувати суттєве збільшення споживчої цінності пам'яток у разі, якщо пам'ятка має рідкісні або унікальні розміри (великі або малі) відносно своїх типових аналогів, і саме цей факт робить її незвичайною і цінною. Критерій має два рівні ранжування за значущістю: перший — пам'ятки, типові за розмірами; другий — пам'ятки, які мають рідкісні або унікальні розміри ( завеликі або замалі). Так, створення автором іконописного сюжету на маковому зернятку — це прояв його високої майстерності й точності, який доведено саме шляхом зменшення
розмірів традиційного предмета.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про розміри пам'ятки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конраверсійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про факт особливості розмірів пам'ятки, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але невідомою, і завдання експертизи вимагає зменшення споживчої цінності пам'ятки у зв'язку з відсутністю цих знань.

2.19. Знаки та позначки — спеціальний критерій, який вказує на необхідність збільшення споживчої цінності пам'яток у зв язку з наявністю на них авторських монограм, іменників, підписів, клейм, печаток та інших знаків, які мають велике значення для відтворення історії створення предмета, його побутування тощо. Критерій має два ступені для ранжування: перший — пам'ятка не має на собі позначок і знаків; другий — пам'ятка має позначки та знаки, які є цінними свідченнями про її походження та історію побутування. Цей критерій не застосовують у тих випадках, коли знаки та позначки зроблені сучасними авторами, їх сучасниками, сторонніми щодо історії пам'ятки особами та офіційними органами.

Контраверсійні поправки до цього критерію мають три ступені ранжування відповідно до їх значення у контексті вирішення конкретних експертних завдань. Перший — інформація про знаки і позначки є повністю достовірною або специфіка поставленого експертного завдання не передбачає використання цього критерію взагалі. Другий рівень значення конравер-сійних обмежень передбачає врахування факту часткового браку корисної інформації про знаки і позначки, є підозра щодо їх справ-жньості, хоча ця інформація є корисною. Третій — інформація є потрібною, але відсутня, і завдання експертизи вимагає зменшення споживчої цінності пам'ятки.

2.20.    Комплектність - спеціальний критерій, який передбачає можливість зниження споживчої якості пам'ятки у зв'язку з тим, що вона є лише частиною якогось предмета або окремим предметом з колекції споріднених предметів. Критерій має два ступені ранжування. Перший - пам ятка є повністю комплектною; другий -пам ятка є некомплектною.

Контраверсія закладена в самому критерії (в другому ступені ранжування).

2.21.    Стан збереження -універсальний критерій, який передбачає можливість зниження споживчої якості пам'ятки у зв'язку з тим, що вона пошкоджена. Контраверсія закладена в самому ранжуванні критерію. Критерій має чотири ступені ранжування. Перший - пам'ятка є повністю збереженою (без пошкоджень). Другий - стан збереження пам'ятки задовільний, тобто немає значних механічних пошкоджень, є забруднення, запилення тощо; третій - стан збереження пам'ятки незадовільний, тобто предмет має значні механічні пошкодження: осипи, тріщини, сколи, прорвані місця тощо. Якщо предмет складається з уламків, то останні в комплекті представлені неповністю. Четвертий - пам'ятка представлена окремими фрагментами, які не дозволяють її повністю відновити.

Слід окремо зауважити, що експертна практика часто вимагає від виконавця врахування окремих непередбачених обставин, критеріїв, які за змістом є унікальними, або фактів, які досі не були відомими. Отже, немає нічого дивного в тому, що результати експертиз, проведених різними фахівцями і у різний час можуть містити суттєві розбіжності. Споживач експертних послуг має бути повідомлений про суть експертизи і причини її можливої корекції в результатах. Повний звіт про експертну роботу є вкрай важливим.

Якщо дійсно виникла потреба в корегуванні поіменованого вище переліку критеріїв, експерт зобов'язаний скласти у відповідній графі Протоколу повний опис усіх додаткових критеріїв, які він використовує, та пояснити спосіб врахування їх під час прогнозування споживчої цінності і споживчої вартості. Така поведінка є запорукою відтворюваності результатів експертиз.

Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1