Проаналізовані вище твори мають всі ознаки міфотворчості. Сконструйована Ю.О. Шиловим Аратта — «священна», це ідеальне суспільство, безкласова держава, якою управляють мудрі духовні лідери, здатні принести себе в жертву («інститут Спасительства») заради існування суспільства; у Аратті — витоки всієї слов'янської (української) історії та культури, а головне — не затьмареної сторонніми впливами духовності. Те, що суспільство і Україна нині переживають кризу — прикрий наслідок збочення із магістрального шляху, накресленого творцями священної Аратти. Повернення до моральних, етичних традицій, тощо — запорука спасіння нинішньої України.
Аналогічне значення має Гіпер-борея для сусідньої Росії. Обидва міфи, однак, уявляються їх творцями як такі, що мають планетарне значення, що надає як Аратті, так і Гіпербореї більшої ваги в очах читачів та послідовників, звичайно, у межах країн, де ці міфи створено. Нині ці міфи майже непридатні для «зовнішнього» використання на відміну від інтернаціонального міфу про Атлантиду.
Чудові легенди та яскраві міфи завжди приваблювали читачів. Кожен народ має своїх легендарних предків — героїв, оспівує їх подвиги та шукає натхнення у славному минулому. Такими легендарними предками є і народ, назви якого ми не знаємо, і який залишив нам у спадщину здобутки хліборобської цивілізації відомої в археології як трипільська культура. Трипілля — це багатогранний феномен, виміри якого безкінечні. Це джерело натхнення для тих, хто цікавиться давньою історією, краєзнавців, митців, народних майстрів, і, нарешті, творців сучасного фольклору. Черпати з цього джерела стало можливим завдяки праці кількох поколінь вчених, які понад сто років досліджують всі можливі аспекти трипільської культури і відкривають щоразу нові обрії для всіх, хто захопився давниною.
Далеке минуле, в тому числі трипільська культура — це також джерело для міфології. Це явище цілком закономірне. Тисячоліттями міфи творилися у народній свідомості. Нині ми спостерігаємо, як до цього, раніше таємничого процесу міфотворчості, долучилися люди, імена яких стають відомими, а їх творчість знаходять багатьох прихильників. Міфи завжди залишаються яскравою поетичною конструкцією, яка твориться та функціонує за власними правилами. Історія, в тому числі археологія, як наукова дисципліна із властивими їй методами і засобами пізнання, постачає людству факти про його минуле. Одне доповнює інше. Але треба чітко усвідомлювати різницю між міфом та історією.
Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.
Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!