Четвер, 30 березня, 2023

Бібліотека

Писанкарство.

писанки

Я писала писаночкуписанки. с.Космач
Писала, писала,
Щоби тая писаночка
Славу здобувала.

 

Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок.

 

Писанки – це курячі або гусячі яйця, орнаментовані барвистим кольоровим розписом. Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки. Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольору. Це колір свята весняної землі, що прокидається від зимового сну. У давнину яйце служило символом весняного сонця, що несе з собою радість, життя, світло, тепло, відродження природи - іншими словами, перехід від небуття до буття. Колись було прийнято дарувати яйце як простий малий дарунок язичним богам, дарувати яйця друзям у перший день Нового року та в день  народження.

 

Писанки – це важлива складова української культури, народних традицій, це символ Христового Воскресіння, який використовується в релігійних обрядах і відіграє велику роль. Писанки і фарбовані яйця (крашанки) існують у багатьох народів світу, з ними пов'язано безліч легенд, повір'їв, звичаїв, тра­дицій, обрядових ритуалів, які виникли в язичницьку добу, видо­змінювались, а з прийняттям християнства набули нової функції - пов'язаної з ритуалами освячення Паски під час найголовнішого християнського свята - Великодня. Згідно з християнською легендою, історія писанкарства бере свій початок від дня, коли Христос був розіп′ятий за людські гріхи. Коли Господь ішов на Голгофу, то йому допоміг нести важкий хрест Симон Кириянин, перед цим залишивши на дорозі кошик з яйцями. Повернувшись назад, він побачив, що яйця стали різнокольоровими і з візерунками. Звідси і їх назва - великодні яйця.

Українське писанкарство корінням сягає часів язичництва, дожило до наших днів, стало цінним надбанням у скарбниці мис­тецької культури нашого народу. У писанкове мистецтво, творці вкладали життєву мудрість, народне розуміння краси, щедрість художнього обдарування, безпосередність у сприйнятті оточуючого світу.

 

Таємниця яйця - зародка життя, як і таємниця дерева, тися­чоліттями викликала найрізноманітніші асоціації й була одним із найбільших див для стародавніх людей. Згодом і яйце, й дерево у слов'ян, а також у деяких інших народів стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю.

Серед писанок народів світу орнаментика українських писанок карпатського краю, зокрема Гуцульщини, вирізняється своєю не­повторною красою, багатством декоративних рисунків, кольоровою барвистістю, різноманітністю елементів і мотивів розпису. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Для фарбування яєць найкраще використовували цибулеве лушпиння, яке збирали заздалегідь. У залежності від кольору лушпиння фарбування яєць виходило від світло-рудого до темно-коричневого.

У традиціях кожного розташованого в Карпатах населеного пункту є щось своє, особливе, чого ніде більше не побачиш і не почуєш. Писанка «на сорок клинців» вважається дорогою, бо малюнок утворюється з мозаїки, складеної із сорока трикутників, що символізують 40 днів посту. Орнаментальні мотиви писанок народжуються в процесі сміливої творчої переробки існуючих у природі форм рослинного і тваринного світу.

На гуцульських писанках найпоширеніші геометричні мотиви, але на них також часто зображають домашніх і диких птахів і тварин: півників, курочок, риб, метеликів, оленів,раків.

 

Писанки можна класифікувати за такими ознаками:

 

  • з геометричним орнаментом,
  • з рослинним орнаментом,
  • з геометричним та рослинним орнаментом,
  • з анімалістичним орнаментом,
  • з зображенням жанрових сценок,
  • з зображенням споруд,
  • з довільними декоративними плямами.

 

На весь світ славляться своєю композицією, мініатюрним візе­рунком і ніжним золотисто-оранжевим колоритом писанки села Космач, Косівського району. Інші стильові особливості мають писанки в селах Рожнові і Кобаках на Косівщині. На відміну від мініатюрного космацького орнаменту в них переважають мотиви великих, дещо згеометризованих рослин­них і квіткових форм. Колорит цих писанок коричнево-жовтий з незначним введенням зелених барв.

У південно-східній частині Гуцульщини - в селах Замагорі, Верховині, Криворівні, Ільці, Баня-Березові, Кривопіллі, Яворові та інших - в орнаментах  писанок переважають світло - рожеві, темно - зелені та золотисті барви на червоно - коричневому тлі. Постаті лю­дей, тварин, птахів, як правило, лишаються білими плоскісно - силуетними.

За силою художньої виразності, своєрідним колоритом, деко­ративністю за характером зображень, довільним ритмом і роз­відною композицією писанки села Замагорів не мають аналогій і можуть бути віднесені до найоригінальніших у світі.

Декоративна виразність писанок визначається не лише мистецьким хистом народного майстра, а й технікою виконання.

 

ЗНАЧЕННЯ СИМВОЛІВ НА ПИСАНКАХ

 

При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Техніка розписування досить складна і вимагає строгої послідовності. Рослини, квіти, птахи, тварини, хрести, споруди, побут мешканців Карпат, процеси праці, відпочинку – все це знаходить своє втілення на писанках і є першоосновою, що дає матеріал для орнаментальних прикрас. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи. Давайте розглянемо найголовніші з них.

 

Сонце

Із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. У християнстві сонце  стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

сонце

 

Хрест

Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу. У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує.

хрест

 

Триріг, або триніг

Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа "три".

триріг

 

Олень

Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце.

олень

 

Свастика, сварга, або ламаний хрест

Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків.  Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому. За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

сварга

 

•  Рожа, розета, зірка

Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці -  незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

зірка

 

Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.

гребінці

 

Змій

Зображення змія - спіраль - дуже подібне до знака води - безкінечника. За давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану - хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу.

змій

 

Безкінечник, або кривулька

Знак однієї з найголовніших стихій - води.  Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.

безкінечність

 

Кінь

Символ  пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.

кінь

 

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога - Сонця, яке в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність - все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

 

Птах

Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах - символ вознесіння до Бога.

птах

 

Сітка

Сітка, решето, за давніми повір'ями, мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою дуже часто заповнені окремі елементи на писанках - кола, квадрати, трикутники тощо.

сітка

 

Дерево життя, або вазон

Символ природи, що вічно оновлюється. Дерево життя символізує  розвиток роду - батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві - символ Божої мудрості. До речі, у давніх міфах деяких народів світу жінка утворилась саме з дерева.

дерево життя

 

Сосонки, смерічки, ялинки

Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя.

сосни

 

Дубове листя

Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя - улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок. Він - символ Божого грому.

 

Різноманітність описаних символів дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах та звичаях. Кращі чотири писанки селяни закопували по 4 кутках поля перед першою оранкою, щоб врожай удався. Шкаралупки писанок додавали в корм домашнім птахам; підпаленою шкаралупою писанки обкурювали стійла, щоб корівки не хворіли; весною, як виводили худобу вперше у поле на пасовисько, на ріг корові вішали шкаралупу писанки.

 

У природі ми не зустрічаємо оленей чи коней зелених, рожевих чи синіх, червоних зайчиків чи голубів. Фантазія майстра необмежена, вона доповнює і збагачує реальну дійсність згідно зі своїми художніми домислами та уявленнями. Всякий орнамент – це своєрідна мова того чи іншого народу, образотворчий літопис.

На основі орнаментики гуцульських писанок відомі українські майстри декоративно – ужиткового мистецтва створили оригінальні композиції килимів, ліжників, гардин, рушників.

 

Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва. Писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.

Мистецтво - Декоративно-прикладне мистецтво Косівщини

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!