Ювілейні дати Гуцульщини.

1241 зруйнування Гуцульщини татаро-монголами

1241 перша письмова згадка про м.Коломию у Га­лицько-Волинському літописі

1411 Галичину захопила Польща, Гуцульщину і м.Ко­ломию король передав Молдавському госпо­дарю, які той повернув у 1436 році

1411 засновано Поляни, найбільше гуцульське село (14 тис. чол.) на Мараморощині в Румунії

1416 перша згадка про села Пістинь, Стопчатів, Вербіж на Косівщині

1441 вперше згадується про Кути, Рибне

1505 перша письмова згадка про с.Путилів

1531 молдавський господар Петрило вдерся на Гу­цульщину і Покуття

1556 перша згадка про с.Лоєва Надвірнянського р- ну

1566 вперше згадується про села Білі і Чорні Ослави

1596 засноване місто Надвірна, власниками якої були феодали Куропатви з Угорщини

1606 засновано містечко Владків, перейменоване 1641 р. на Яблунів

1616 перша згадка про с.Акрешори Косівського рай­ону

1621 опришки на чолі з Гринем Корлашем напали на Пнівський замок біля Надвірни

1621 напад турків на Гуцульщину

1626 перша згадка про с.Текуча Косівського р-ну

1641 згадується с.Баня Березів і с.3аріччя та замок в с.Уторопи Косівського р-ну

1646 вперше згадується про село Слобода Рунгурська

1651 перша згадка про село Татарів (стара назва Белзець) біля Яремчі

1651 перша згадка про с.Ростоки Косівського райо­ну та село Розтоки на Рахівщині

1661 у Коломиї Королівським указом затверджено статут гончарського цеху

1671 вихідці із Закарпаття заснували село Брустури Косівського району, священик с. Брустури роз­почав гуцульську хроніку, в якій зафіксував різні історичні та побутові події, що відбувалися на Гуцульщині протягом 1671-1848 рр.

1676 напад турків на Гуцульщину, пограбовано Манявський монастир та інші святині, багато з яничарів загинуло під стінами Пнівського зам­ку, який не змогли здобути

1691 перша згадка про с. Хороцево Верховинського району

1696 вперше в документах згадується с.Берегомет

1701 перша згадка про с. Полянки Верховинського району

1716 побудовану церкву Успення Пресвятої Діви Марії в Ланчині

1731 перша згадка про с.Стебні Верховинського району

1736 перша згадка про с.Ферескуля (тепер Черемошна) Верховинського району

1746 побудовано церкву Зачатія Пресвятої Діви Марії в Білих Ославах

1751 перша письмова згадка про с.Яворів Косівсь­кого району та село Біла Церква на Рахівщині, яке тоді називалось Монастирище, бо тут тоді діяв монастир

1771 перша нафтова свердловина у Слободі Рунгурській біля Коломиї

1776 напад турків на Гуцульщину

1776 у с. Пістинь створено римо-католицьку парафію для 426 римо-католиків, а через два роки ос­вячено костел Св.Трійці

1781 перша згадка про село Трач Косівського райо­ну *

1786 тяжкий рік - був великий голод, у гуцульсь­ких селах померло багато людей

1796 побудовано церкву Пояса Богородиці в с. Добротів, Св. Дмитрія - у с. Зелена Надвірнянського р-ну

1806 народився Іван БАРАНЮК, основоположник Косівської школи кераміки

1806 заснована школа у Великому Бичкові

1811 засновано Головну окружну школу в Коломиї

1811 побудовано церкву Преображення Христа в Спасі

1816 створено першу початкову школу в Печеніжині за розпорядженням Галицького губернаторства

1816 тяжкий голод на Гуцульщині і велика дорож­неча на продукти. Гуцули ходили за збіжжям у Молдову

1821 відкрито тривіальну школу в Косові

1826 розпочалося будівництво дороги з Татарова на Ясіня через Яблуницький перевал

1826 побудовано церкву Св.Трійці у с. Микуличин

1831 побудовано церкву в с.Текуча, яку посвячено в 1833 році

1831 холеру виявлено 14 квітня у Брустурах, яка по­ширилася й на інші села і спричинила великий мор на Гуцульщині

1841 побудовано церкву Св. Якима і Анни в с.Смодне

1841 у Жаб'ю побував польський письменник Юзеф Коженьовський (19.03.1797 - 17.09.1863) і на основі почутої тут розповіді про опришка А.Ревізорчука написав п'єсу «Карпатські горці» (Вер­ховинці)

1846 відкрито школу в с.Яворів

1846 у Микитинцях Косівського р-ну був священи­ком Яків Головацький, український поет і вче­ний, автор збірника «Народні пісні Галицької і Угорської Русі» (4 кн., М., 1878), більшість яких записані на Гуцульщині

1856 був дуже холодний рік, морози влітку, що спричинило голод на Гуцульщині

1856 були засновані школи у Лючі, Текучі, Жаб'ї

1856 народився в с. Яворів Косівського р-ну Василь ШКРІБЛЯК, майстер художнього різьблення та інкрустації на дереві. Вчився у свого батька Ю. Шкрібляка. Вироби Шкрібляка - це столики, прибори для куріння, скриньки, топірці, ракви, портретні рами. У 1905-1913 рр. Шкрібляк вик­ладав різьблення у крайовому науковому зак­ладі для різьбярства і металевої орнаментики в м.Вижниця

1861 гуцули обрали священика з Жаб'я-Ільці Софрона Витвицького послом до краєвого Га­лицького сейму

1861 народився у Вербіжі Нижнім Павло ЛАВРУК - селянський діяч радикального напрямку, орга­нізатор січового руху на Покутті і Гуцульщині, посол до австр. парламенту (з 1911) і гал. сойму (з 1913). З 1888 р. жив у Спасі

1861 побудовано церкву Благовіщення у Пістині

1866 в с.Криворівня народився Василь ЯКІБ'ЮК - майстер плоскої різьби по дереву, громадсь­кий діяч радикального напрямку. Цей самоук став найосвіченішим в селі. В нього жили і пе­ребували І.Франко, М.Коцюбинський, В.Гнатюк, ПХоткевич

1866 побудовано церкву Св. Духа в с. Соколівка, по­свячено церкву Св.Стефана в с.Город

1871 посвячено побудовану у 1870 р. церкву Св.Михаїла в Печеніжині

1876 у Коломиї відкрили гончарну школу

1876 будинок-санаторій у Буркуті перейшов під верхність австрійського уряду

1881 побудовано церкву Св.Трійці у сільці, яку по­свячено в 1890 році, церкву Преображення Христового  в селі Спас

1886 почалась експлуатація нафтового родовища в Пасічній Надвірнянського району

1891 народився Іван Докторук в с. Заріччя Над­вірнянського району (п. 8.03.1978, Чикаго, США) - громадський і культурний діяч, зокрема се­ред гуцульської діаспори США; редагував жур­нал «Гуцулія», І том «Історії Гуцульщини»

1891 народився І.БОКШЕЙ у селі Кобилецька Поля­на на Рахівщині - живописець, член-кореспон- цент Академії мистецтв СРСР (помер в 1975 р.)

1891 у Нижньому Березові побудовано державну однокласну школу

1891 народився маляр із Закарпаття Ерделі АДАЛЬБЕРТ, у працях якого переважає гуцульська те­матика (помер 1955 р.)

1891 у Косові уряд відкрив курорт і запровадив стай­ню гуцульських оґирів

1896 відкрито читальню «Просвіта» в селах Космач, Гвізд, Пнів, Фитьків, Кути

1896 у Берегометі була організована перша проф­спілка робітників

1896 побудовано і висвячено церкви: Св.Василія - в с. Річка, Успенія Пресвятої Діви Марії - в Молодятині, Воздвиженія Христового - в с. Бабин

1896 народився в с.Балинці біля Коломиї Ярослав БАРНИЧ - скрипаль, диригент, педагог і ком­позитор (помер 1967 р.)

1901 влітку у Криворівню вперше приїхав на творчу працю Іван Франко і поселився у хаті знахаря Проця Мітчука, а в 1906 році переселився до відомого різьбяра Василя Якіб'юка

1901 читальню «Просвіта» відкрито в с. Заріччя Над­вірнянського району

1901 21 липня Леся Українка з Вижниці добралася до Яворова, 22 липня зупинилася у Криворівні, з 24 липня по ЗО серпня лікувалася у Буркуті. ЗО серпня кіньми перейшла полонину Луко­виці і спустилася у село Пробійнівка (Шикма- ни), а після 10 днів перебувала у Довгополі. У 1976 році, до 105-річчя з дня народження Лесі Українки, поетесі відкрито меморіальну дошку в Буркуті на будинку лісництва

1901 відкрито читальні «Просвіта» у селах Рожнів, Ільці

1901 у Чернівцях у видавництві товариства «Руська Рада» вийшла перша книжка Марка Черем­шини «Карби»

1906 народився Ростислав ЄНДИК у с. Залуччя Ко­ломийського району (помер 1974), антропо­лог, письменник. У 30-х роках часто бував у с. Красноїлля у сестри Марії Єндик-Березовської, яка там учителювала. Написав про Гуцульщину повісті «Регіт Арідника», «Проклін крові»

1906 Михайло Грушевський купив у с.Криворівня у поміщика Пшибиловського віллу з триморговим полем на березі Чорного Черемошу. Сюди перевіз частину бібліотеки, творчо працював до 1914 року. Будинок спалили російські війська у липні 1917 року

1906 засновано читальні т-ва «Просвіта» в селах Бабин, Город, Замагора, Рожен Ма­лий, Лючі, Стебні

1906 посвячено церкву Св.Петра і Павла у с. Космач

1906 Гуцульщину вперше відвідав Гнат Хоткевич (влітку), а через п'ять років, у березні 1911 року, створений ним театр виїхав на гастролі міста­ми Західної України і Польщі, де протягом 90 днів дав 68 виступів

1911 на Січовому святі у Станіславові брали широку участь січовики з Гуцульщини на чолі з Юрієм Соломійчуком

1911 засновано читальню «Просвіта» в с.Гвізд

1911 у Великому Бичкові відбувся організований масовий страйк робітників лісохімічного заводу

1916 (червень) — почався Брусиловський прорив фронту, Гуцульщину зайняли царські війська

1916 літом з числа Січових стрільців було сформо­вано окрему Гуцульську сотню (понад 200 чо­ловік), згодом курінь, який діяв на правах полку

1916 помер у Старому Косові Йосиф АБРИСОВСЬКИЙ, священик УГКЦ і культурно-громадський діяч, який підтримував зв'язки з І.Франком, М.Грушевським, О.Кобилянською

1921 відбулися страйки робітників нафтопромислу у Биткові, Слободі Рунгурській, Печеніжині, Космачі

1921 свідома частина галицьких гуцулів бойкотува­ла перепис населення, який проводився у  Польщі

1921 Коломийський окружний карний суд сгуцулів за участь у повстанні проти Польщі 1920 року.

1921 у Кобаках відновлено читальню товариства «Просвіта», яка існувала від 1882 р.

1926 відкрито Коломийський музей народного ми­стецтва Гуцульщини

1926 страйкували робітники лісових і нафтових підприємств в Галицькій Гуцульщині

1926 вперше відкрито школу у гірському селі Верхнє Водяне на Рахівщині

1926 народився Бронислав КОБИЛЯНСЬКИЙ, мо­вознавець, дослідник покутсько-гуцульських го­вірок. Його найбільша праця (300 сторінок) «Діалект і літературна мова». Помер 1986 р.

1936 помер художник Микола ІВАСЮК, автор кар­тини «Олекса Довбуш» та інших

1936 опубліковано твір польського письменника С.Вінценза про Гуцульщину «На високій поло­нині»

1936 в сШешори селяни своїм коштом спорудили пам'ятник Т.Шевченку, а в 1965 р. пам'ятник замінено новим

1936 в с.Кобилецька Поляна на Рахівщині на лісо­пильному заводі відбувся страйк робітників

1941 у перші дні війни були знищені більшовиками: Андрій КРАСОВСЬКИЙ, український селянсь­кий письменник із с. Рожнів Косівського р-ну, у Львові - співредактор газети «Каменярі» В.Геник з Нижнього Березова, у Станіславові - лісничий Гриць ГОЛИНСЬКИЙ

1941 у Івано-Франківську кагебісти замордували комендатна гуцульського куреня УСС, інженера Гриця Голинського (нар. 9.111.1895 р. у Верхньо­му Березові Косівського р-ну)

1946 розпочалось будівництво картонної фабрики у Рахові

1956 проведено наукову конференцію до 110-ї річниці народження Івана Франка

1956 у Косові відкрито пам'ятник І.Франку

1961 відкрито у Яворові кімнату-музей народного мистецтва

1961 відкрито пам'ятники Т.Шевченку в Космачі, Ку­тах, Ворохті

1971 у Печеніжині відкрито пам'ятник ватажку оп­ришків Олексі Довбушу

1971 спорудили пам'ятник Я.Галану у Яблунові

1971 видана книжечка споминів «Як жилося» урод­женця Кут Миколи Секретаря - організатора пошти ЗУНР та польової пошти УГА

1971 створено музей народного мистецтва села Космач на Косівщині

1971 встановлено меморіальний знак Івану Франку в с.Нижній Березів

1976 помер в сільці Верховинського району свяще­ник Лука ДЗЬОБА (народився 29.10.1907 в сЛе- револока Бучацького повіту). Був парохом у Криворівні у 1935-1947. Організував хор, сам грав на скрипці, у 1944 р. - референт район­ного проводу ОУН, псевдо «Богуслав», потім легалізувався

1976 пущено в дію Ясінянську фабрику штучного хутра

1981 відкрито хату-музей Марка Черемшини в с. Кобаки на Косівщині

1981 вийшла в Західній Німеччині книга Івана Сеньківа «Пастуша культура гуцулів», а в 1995 році у Києві - «Гуцульська спадщина»

1981 створено музей народного мистецтва в с.Соколівка на Косівщині

1996 вийшов перший випуск щорічника «Гуцульсь­кий календар на 1996 рік»

Косівщина - Косів, Косівщина, Гуцульщина