Роздуми українського народу над своєю долею.

***РОЗДУМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НАД СВОЄЮ ДОЛЕЮ***


Нам, простим, не зрозуміло
Нащо так робити,
Щоби добро з свої хати
Кудись вивозити.

Ми би файно ґаздували
Гаразд би ся мали,
Би ми самі свою хату
Так не обкрадали.

Якщо декотрі не хочуть
Файно ґаздувати,
То просимо Вас панове
Нам хоч не мішати.

Ой у нас на Україні
Не летять лелеки,
Ліси у нас вирубують
І вивозять у світи далекі.

Та не тільки ліс рубають,
Рубають сіянку,
Бо радяни нам прибагли,
Щоб була ялинка.

Де би давно славний гуцул
Урубав ялину,
Й приніс її на один тиждень
У свою хатину.

Давно в Різдво на Вкраїні
Газди дідух мали,
Та й ніколи на перше січня
Ялину не рубали.

Та доки ми чужі свята
Будемо святкувати,
То доти ми ріду в хаті
Не будемо мати.

Чим наш гуцул у Карпатах
Буде ся хвалити,
Якщо гори стали лисі
Й цариночки не кошені, зарвами покриті!

У нас тепер у Карпатах
Овець не випасають,
Й за вівцями вівчарики
В сопілку не грають.

Й за вівцями вівчарики
В сопілку не грають,
За те наші олігархи
Всі котеджі мають!

Нам простим не зрозуміло
Нащо так хапати?
Чи думають тисячу літ
Отак проживати?

Чи думають тисячу літ
Отак все радіти?
Вже Господь Бог тай природа
Не змогли терпіти!

Пора нам це зрозуміти,
Пора давно знати,
Що природу й рідну неньку
Не можна обіжати.

Так хочеться вже почути
Як вівчарі коло овечок
В сопілочку піють,
Тай ягнятка біля хати
За вівцями бліють.

Пора нам вже давній звичай
Собі повертати
І не будуть наші діти
Отак випивати.

Як не будуть наші діти
Отак випивати,
То будемо собі в хату
Ґазду повертати!


2008 р.




Автор Шатрук Ганна Миколаївна
З Прикарпатського села Річка, Косівського району,
Івано-Франківської області.

Косівщина - Косів, Косівщина, Гуцульщина