Косівщина - інформаційна довідка

Косівщина - неповторно мальовничий куточок Гуцульщини, край високих гір, стрімких потоків, чистого повітря, працьовитих і завзятих людей.

Косівський район, розташований в передгір'ї та низькогір'ї Покутських Карпат, утворений у 1939 році.

Площа району – 986 кв. км. з населенням 91,1 тис., що становить 6,5 % від кількості жителів області.

Клімат помірно континентальний, середня тривалість без морозного періоду – 160-170 днів, середня кількість опадів – 760-1110 мм. Гірські вершини в рівнинній частині сягають 300-450м над рівнем моря, а в гірській – від 700 до 1000м. Впоперек хребтів течуть найдовші річки: Черемош – 80км, Пістинька – 56км, Рибниця – 54км, Лючка – 24км.

Кліматичні умови на території району сприяють відпочинковому туризму протягом усього року: в літній період – для пішохідного, автомобільного та водного, у зимовий період – для гірськолижного спорту.

Косівщина була заселена з незапам'ятних часів, Найдавніші археологічні знахідки на території району датуються 20-м тисячоліттям до Р.Х. (Космач). Косів виник як село за часів Галицько-Волинського князівства на початку XIV ст., а як місто – в 1565 році. У гори людей приваблювала, між іншим, наявність солених джерел. Біля одного з них з'явилось містечко Косів. Тут щороку аж до 1938 року видобували 5-7 тис. тонн солі. Пізніше цей край потрапив під владу Польщі (з кінця XIV ст.), потім Австрії (кінець XVIII ст.), потім знову Польщі (1918-1939рр.), а з 1939 р. був приєднаний до СРСР. Понад 600 років гуцули жили під іноземним пануванням, але не змирилися з ним, зберегли свою мову, побут, звичаї, мистецтво. Вони постійно боролися проти поневолювачів. У XVI - XVIII ст. ця боротьба набула форми опришківського руху. Опришками називали тих, хто збройно виступав проти гнобителів. Найславетнішим із них був Олекса Довбуш ( XVIII ст.). Слава про нього до тепер лунає на Гуцульщині. Він своєю боротьбою та вчинками нагадує шляхетного розбійника типу Робін Гуда. Пам'яткою тих часів є рештки валів формалізації на міській (Замковій) горі над центром міста Косова. Гуцули були учасниками української національної революції 1918-1920 рр. як вояки легіону Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. У 1920 р. вони повстали проти Польщі, яка зайняла цей край. А в 1940-1950-х роках Гуцульщина була полем боротьби УПА (Української Повстанської Армії) проти німецьких окупантів та комуністичного режиму. Тисячі жителів краю були репресовані. Гуцули були й залишилися українськими патріотами, які одностайно проголосували в 1991 році за незалежність України.

Важливу роль в історії краю відіграли євреї, які займалися торгівлею, лихварством, ремеслами. Саме на Косівщині виник хасидизм – одна з поширених течій іудаїзму. Засновником хасидизму був Ізраель бен Еліазер, або Бааль Шем Тов, який у середині XVIII століття заснував у Косові першу хасидську громаду. Після нього знаменитими цадиками (праведниками) в Косові були Якоб Коппель Хасид, Мена Барух, Менахем Мендель, Нахман Косовер, Хаїм Гагер. Євреї Косова та району (близько 10 тис. чол.) були винищені нацистами в ході «операції» 15-16 жовтня 1941 року та в наступні місяці. На місці масового вбивства встановлено пам'ятний знак. У місті збереглось і єврейське кладовище.

Косівщина - Косів, Косівщина, Гуцульщина