Ігор Аполонович Пелипейко

Ігор Аполонович Пелипейко народився на Берестейщині, а проживав у м.Косів з 1938 року.

Працюючи з 1957 року інспектором Косівського райвідділу освіти, пізніше завідувачем методкабінету, методистом, І.А.Пелипейко прагнув долучити й своє щире й правдиве слово про Гуцульщину - він став її літописцем.

З-під його пера вийшли у світ путівники «Косів-Верховина» (1972 р.) і «Косів» (1983 р.). Про мальовничий Косів, який багатий на народні таланти, він пише в довідниках «Населені пункти Косівщини», «Пам'ятки природи Косівщини» у фундаментальних працях «Косів: люди і долі», «Містечко над Рибницею». Це солідні, вагомі краєзнавчі праці про славне гуцульське місто, яке уже віддавна вважають центром народного мистецтва. З шанобливістю і повагою автор розповідає про талант і діяльність доктора Тарнавського, про письменника Михайла Павлика, про підприємця Трухановича, про діяльність директора спілки «Гуцульське мистецтво» Михайла Куриленка, про заслуженого діяча Миколу Гулейчука, про українського патріота, хорунжого УГА Михайла Богоноса, про легендарного громадського діяча Михайла Горбового, пластунів і каменярів, про дослідників, поетів, письменників і народних майстрів Гуцульщини.

Творча і громадська діяльність Ігоря Аполоновича поширювалась на всю Гуцульщину, бо він любив цей край, його людей і дуже вболівав про збереження, відродження та примноження матеріальної і духовної культури гуцулів. Тому він брав участь у Верховині у створенні товариства «Гуцульщина», був одним з ініціаторів заснування Гуцульської освітянської ради, видання журналу «Гуцульська школа». Він підготував і радий був виданню таких цінних гуцульщинознавчих праць, як «Гуцульщина в літературі», «Хрестоматія з Гуцульщинознавства», посібники з краєзнавства для шкіл: «Плай», «Мій рідний край», «Флояра». Був співавтором видання довідника «Дослідники та краєзнавці Гуцульщини». Він започаткував перевидання багатої спадщини відомого педагога 20-30-х років минулого століття Михайла Ломацького і з-під його руки вийшла гарна книжка вибраних творів цього автора «Гуцульський світ», а на початку 2006 року побачила світ упорядкована ним книга Марії Остромири «Над бистрим Черемошем».

Про проблеми Гуцульщини, про її талановитих людей І.А.Пелипейко друкував глибоко аргументовані статті у періодиці. Досить актуальною є його стаття у «Гуцульському календарі» на 2006 рік «Як нам порятувати гуцулів?», у якій він загострює увагу на найголовнішому: «Перш, ніж розвивати масовий туризм, подбаймо про те, щоб гуцул став справжнім господарем свого краю. Щоб він постав перед туристом не напівжебраком, який сподівається врятуватися від голоду завдяки гаманцеві гостя, але як гостинний, але сповнений самоповаги ґазда, який не проти й додатково щось заробити, але не запобігає нічиєї ласки».

Автор вносить конкретні пропозиції, що для цього треба зробити, щоб «...розвиток туризму не позначився руйнівним способом на тій спільноті, що її називають романтичним іменням Гуцулія. Якщо ж верх візьмуть ненаситні апетити ділків, ласих заробити на Гуцульщині, нехтуючи життєві інтереси самих гуцулів, тоді цей край чекає біда. Цього допустити не можна!».

Громадськість Гуцульщини опечалена відходом у вічність Ігора Аполоновича Пелипейка, який помер 28.06.2006 року.

Косівщина - Гордість Косівщини