Марія Стеф'юк

Стеф'юк Марія Юріївна, народна артистка України, народна артистка СРСР, народилася 16 липня 1948 року в селі Рожнові Косівського району. Після закінчення семи класів Рожнівської школи поступила на диригентсько-хоровий відділ до Снятинського культурно-просвітницького учили­ща, яке закінчила в 1967 році. Після закінчення училища поступила на во­кальний факультет державної консерваторії ім. П.Чайковського, яку закінчила в 1972 році.

У нарисі про себе пише: «Я просто жінка. Мало хто з шанувальників театрального мистецтва всерйоз припускає, що життя артистів, зокрема і найвидатніших, — суцільне свято, навіть якщо абстрагуватися від проблем матеріальних, не можна забувати щоденну душевну і фізичну напругу, виснаж­ливі репетиції, роботу над ролями. Для іншого мистецтва ар­тистові потрібно самому пережити і сльози, і зраду. І са­мотність. А сцена - це така отрута, що кожен, хто виходить на неї, хоче бути неперевершеним. І коли хтось кращий за тебе у театрі, це дуже важко переживається. Тому й живуть у його стінах і заздрість, і недоброзичливість. Але вони ніщо з миттю натхнення й творчості. Натхнення — це така річ, за яку можна віддати життя. Не знаю, скільки разів я співала свою Віолетту. Але тільки після власних утрат, болю, тільки пере­живши зраду близьких людей, я так глибоко почала відчувати страждання цієї жінки. І мої сльози в заключних сценах — це не акторський прийом, я по-справжньому плачу, ризикуючи зірватися, бо знаєте, як сльози перетискають горло.»

На вечорі з нагоди 30-річчя творчої діяльності вона го­ворить: «Коли я співала українську народну пісню «Закува­ла зозуленька», раптом не стало сцени, глядачів, а було лише рідне село і старенька мама біля хати.»

Марія Стеф'юк прийшла до уславленої Київської опери одразу після столичної консерваторії, коли там на повну силу творили такі майстри як Євгенія Мірошниченко, Белла Руденко, Гізела Ципола.

Деб’ютувала Марія Стеф'юк на оперній сцені ще студен­ткою п'ятого курсу партією Марфи в опері «Царева нарече­на». Вона говорить: «Я вдячна долі за те, що вона мене звела з таким талановитим митцем як Степан Турчак, який на роль Антоніди з «Івана Сусаніна» М.Глинки взяв молоду невідому виконавицю».

В театрі Марія Стеф'юк раз і назавжди зробила свій вибір — обрала оперний спів і жодного разу не зрадила, хоч у молоді роки їй пропонували для виконання свої пісні такі майстри української естради як Олександр Білаш та Ігор Шамо.

На жаль, немає серйозних досліджень її творчості. Немає також грамзаписів на сучасних носіях.  Марія Стеф'юк була другою після Соломії Крушельницької українською співач­кою, яка не стажувалася, а з величезним успіхом співала в Міланському «Ла Скала» 1991 року в опері Мусорського «Сорочинський ярмарок».

«Я просто жінка до кінчиків волосся, і якби я мала дос­татньо грошей, я б двічі на рік їздила на море, навіть узим­ку. Не знаю нічого прекраснішого за його безмежну стихію — хіба що мої Карпати.»

Вона виконувала партії Марильці з опери «Тарас Бульба» М.Лисенка, нової русалки з опери «На русалчин Великдень» Леонтовича, Милуші з «Ярослава Мудрого» Г.Майбороди, Па- расі з «Сорочинського ярмарку» Мусорського та багато інших.

За виконання головних партій в операх Царева наречена М.Римського-Корсакова, Риголетто Джузеппе Верді в 1998 році їй присвоєно Державну премію імені Т.Г.Шевченка. За заслуги перед Батьківщиною в 2003 році нагороджена орде­ном княгині Ольги.

Р.S. 23 січня 2005 року при інавгурації Президента Ук­раїни Віктора Ющенка Марія Стеф'юк разом з народним артистом України Дмитром Гнатюком та зведеним хором відкривали святковий концерт піснею «Чом, чом, земле моя».

Більше про Марію Стеф'юк

Косівщина - Гордість Косівщини