Із карпатських головиць. "Пістинська джерельна"

Приємно вражає той факт, що на прилавках магазинів регіону Гуцульщини  з'явився товар із адресою місцевого товаровиробника - це мінеральних вода "Пістинська джерельна". У спекотливу пору року приємно втамувати спрагу цими смачними і корисними водами, які випускає товариство з обмеженою відповідальністю "Тирлич".

Засновником і директором цього товариства є підприємлива та ініціативна людина Роман Юрійович Бортейчук.

У 1998 році він заснував виробництво питтєвої води "Шешорська". У Старих Кутах в орендованому приміщенні колишнього колгоспу було налагоджено виробництво і безалкогольних напоїв. З 2000 року ці напої виготовляються в Коломиї.

Особливий інтерес у молодого підприємця викликали пістинські джерела. Ще у 2000 році Роман Юрійович звернувся до голови пістинської сільської ради Василя Миколайовича Кравчука із заявою, в якій було прохання надати в оренду землю для влаштування санітарної зони біля головиці (джерела) питної води на ділянці Штурбак і ропи соляної на ділянці Глід. Василь Миколайович підтримав ініціативу молодого підприємця, бо відчув, що Роман Юрійович закоханий у рідний край, горить бажанням працювати для його блага.

Воду пістинських джерел було досліджено в Одеському інституті курортології та медичної реабілітації. Справді цілющою виявилась вода з джерела, що в урочищі Глід. На її основі створено "Пістинчанку", цю мінеральну лікувально-столову воду медики рекомендують при хронічних гастритах зі зниженою та збереженою секрецією, хронічних колітах, функціональному розладі кишечника з синдромом закріпа, хронічних хворобах печінки та жовчовивідних шляхів із явищем дискенізії.

Подібний склад має і мінеральна лікувальна вода "Верховинська" , виробництво якої відновило ТзОВ "Новотех", що діє у смт. Верховина. Жаль, що дуже рідко можна придбати цілющу мінеральну воду "Буркут" та віриться, що знайдеться підприємець з хистом Р.Бортейчука, який відновить постачання цього лікувального "еліксиру".

А вода із джерела, що в урочищі Штурбак, стала основою для "Пістинської джерельної".

Головним, найціннішим складником природних столових вод високої якості, до яких належить вода джерела Штурбак, вважається кальцій, вміст якого повинен складати від 30 до 200 мг/дм3 (оптимальний склад 100 мг/дм3, що повністю збігається із вмістом його в джерелі). Саме від кальцію залежить ріст малюків, повноцінна життєдіяльність здорового організму. Дефіцит кальцію викликає таку всім відому хворобу, як рахіт. Низький вміст в питній воді кальцію і магнію має особливо негативний вплив на організм людини, приводячи до збільшення числа серцево-судинних захворювань. Смертність від серцево-судинних захворювань за даними вчених при споживанні твердої води (тобто з підвищеним вмістом кальцію і магнію) значно нижча, ніж при вживанні м'яких вод (мінімальна кількість кальцію і магнію або підвищений вміст натрію). Більше того, в місцевостях, де населення вживає тверду воду, параметри діяльності серцево-судинної системи кращі: нижчий загальний кров'яний тиск, нижча частота скорочень серця в стані спокою, а також нижчий вміст холестерину в крові. Вона добре втамовує спрагу, збагачує організм потрібними солями.

Проведено її реєстрацію у Вінницькому КПТІ ліцензію та сертифікацію виробництва, введено в Держстандарт.

Також вироблено документацію на випуск оригінального безалкогольного напою "Тирлич", аналогів якого немає у світі. У його склад входять природні складники: яблучний сік, екстракти тирпича та ялівцю, дуже важливим є те, що  використовується місцева сировина. Ми уже звикли, що різні товари рекламують відомі люди. На етикетці мінеральної води "Пістинська джерельна" ми бачимо фотографію усміхненої поважної людини в гуцульському одязі. Це Василь Миколайович Кравчук, людина, яка докладає багато зусиль, щоб розвивався його край, щоб цілющу воду наших гірських джерел мали змогу скуштувати по всій Україні. А це відповідально. Хай би кожен бізнесмен рекламував продукцію свого підприємства.

Популярность ПЭТ-тары обусловлена рядом неоспоримых преимуществ - таких как легкость, прочность, большая вместимость, устойчивость к ударам.

Косівщина - Новини Гуцульщини