Я заспокоюсь, коли на Прикарпаття щороку приїжджатиме 10 мільйонів туристів

Зима на Прикарпатті - гаряча пора. На новорічно-різдвяні свята Івано-Франківщину відвідує найбільша кількість туристів. Тим часом головними проблемами місцевих мешканців залишаються дороги та нові робочі місця.

Чим живе сьогодні Прикарпаття та які завдання ставить Президент перед регіонами - у інтерв'ю кореспондента УКРІНФОРМу з головою Івано-Франківської ОДА Михайлом Вишиванюком.

- Михайле Васильовичу, Ви щойно повернулись з засідання Ради регіонів. Які домашні завдання ставить Президент України перед керівниками областей?

- Працювати, працювати і ще раз працювати. Нам потрібно піднімати рівень життя людей до європейського й вище. Бо в Європі сьогодні теж людям не солодко. Страйки, безробіття.

Наше завдання - створити людям кращі умови життя. Ось коли вже досягнемо цього, коли не залишиться жодної бідної людини, коли всі будуть працевлаштовані, коли відремонтуємо усі дороги так, як зробили їх до Євро-2012, зокрема траси "Львів -Чоп", "Львів-Київ", "Київ-Дніпропетровськ", "Дніпропетровськ-Харків" і так далі, тоді можна буде говорити, що ми досягли успіхів. А нині нам треба, не покладаючи рук, усім працювати.

- Недавно Президент висловив переконання, що представникам влади потрібно частіше спілкуватись з людьми. Наскільки актуальною є ця теза?

- Вона надзвичайно актуальна. З людьми потрібно спілкуватись, цікавитись їхніми проблемами і розповідати їм, що насправді робиться в державі. Люди цього не знають. Вони звикли до того, що все - погано. Відкрийте сьогодні будь-яке ЗМІ і ви прочитаєте, що в нас усе не добре. Так не може бути!

Ми повинні говорити, що хорошого зроблено, що плануємо робити і виконувати свої наміри й обіцянки. Влада має пояснювати свою позицію, свої кроки. Це - важливо!

- Поговоримо про регіональну політику. 2011-й на Прикарпатті Ви оголосили роком будівництва дитячих садків. Чи задоволені Ви результатами цієї роботи?

- Я навіть не сподівався, що нам вдасться стільки відкрити нових дошкільних закладів. Втім, я ще незадоволений результатом. Бо в кожному населеному пункті, як хотілося б нам, дитячих садків ще немає. Ось коли ми повністю зможемо вирішити цю проблему, тоді можна говорити про задоволення від досягнутого.

- Пригадується, відразу після свого призначення Ви поставили ще одне завдання - відновити роботу Городенківського цукрового заводу. Як підприємство працює сьогодні?

- Молодці. Я дуже вдячний керівнику підприємства, який дотримав свого слова і чесно повівся у розрахунках з людьми. Зізнаюсь, я за це переживав найбільше. Нині люди задоволені розрахунками за цукрові буряки, які вони здають на завод. За 1 т вирощеної продукції вони отримують 75 кг цукру. Це, безперечно, стимулює їх співпрацювати далі. Добрий газда підрахував, що врожай вирощених буряків з 1 га приносить йому 19 тис 500 грн доходу. Стимул є. До того ж на підприємстві створено 600 робочих місць, що надзвичайно тішить.

- Роботу яких підприємств області Ви хотіли б ще відзначити?

- Я хотів би похвалити Дмитра Дмитровича Втерковського, директора підприємства ВО "Карпати". Протягом року йому вдалося створити майже 1600 робочих місць. Для Івано-Франківська - це дуже потужно. За такий результат людину варто відзначити. Водночас, хочу зауважити, що на Прикарпатті є ряд підприємств, які сьогодні успішно працюють і в аграрному секторі, і в промисловості.

Ми маємо багато можливостей. Людей треба включати в роботу. У деякі села нині приїжджаєш і бачиш, що тут є життя, ініціативні люди, влада. А в інших - розруха, як у післявоєнний період.

За результатами соціально-економічного розвитку, Івано-Франківська область отримала третє місце в Україні. Це за 9 місяців роботи. Попереду ще грудень і підсумки року. Рейтинги можуть змінитись. Втім, в цілому є в нас багато позитивів і багато упущень. Я ніколи нічого не завертаю в папірці. Недоліки я не ховаю. Навпаки. На всіх нарадах і колегіях я скеровую доповідачів не хвалитись, а розповідати про наші проблеми і пропонувати шляхи їх рішення. Бо у цьому бачу головне завдання влади.

Сьогодні люди незадоволені не владою, а дорогами. За результатами опитування, які проводились в області, 56% людей відповіли, що першою проблемою в області вважають дороги. На другому місці - створення нових робочих місць. Ось над чим нам потрібно працювати.

- Михайло Васильовичу, а як Ви бачите розвиток туристичної галузі Прикарпаття, яку останнім часом критикуєте?

- Якщо туристичні заклади будуть використовувати потенціал регіону не на 5-10%, а на всі 100%, тоді я буду задоволений. Я заспокоюсь, коли в область приїжджатиме 10 мільйонів туристів, а не трохи більше 1 мільйону, як сьогодні.

- Чи витримають наші дороги такий наплив відпочиваючих, зважаючи, що й "Укрзалізниця" не поспішає з додатковими потягами?

- Так! Сьогодні ця проблема є. Я знаю, що стривожені люди. Бо зима у Карпатах - це доходи наших туристичних закладів. Якщо людина немає чим добратися до нас, вона поїде в інший бік. Потяги, сподіваюсь, будуть. Я вже звернувся з відповідним листом до керівництва "Укрзалізниці" і особисто в Києві буду мати з цього приводу перемовини.

Нам потрібно сюди більше привозити людей, розвіювати всі негативні міфи, які лише існують про область. Цього року до нас вперше за 20 років приїхала туристична агенція з Москви, щоб розвідати, чи можна сюди привозити туристів.

Ті, хто вперше тут буває, залишаються в захваті від побаченого. Я сьогодні планую запросити на фестиваль "Різдво у Карпатах" усіх своїх колег - керівників областей, особливо зі Сходу. Хотів би, щоб до нас приїхали всі, хто вміє і не вміє колядувати. Навчимо.

- Напередодні свята Миколая й Різдва хотілося б дізнатись, що відбувається сьогодні в Садибі Святого Миколая, що на Косівщині?

- Президент уже передав до Садиби св. Миколая спортивний майданчик зі штучним покриттям для дітей. Не виключно, що він захоче особисто подивитись, як доставили його дарунок.

Це свято будемо відзначати за українськими звичаями і традиціями. Та й сам я планую навідатись до дітей не з порожніми руками.

- Влада багато сьогодні приділяєте увагу сиротам. Ви наголосили, що хотіли б в області бачити замість інтернатів - дитсадки. Як вирішити ці проблеми?

- Це - вимога Президента. Розуміємо, що проблема вирішується не за один день. Насамперед, треба говорити з людьми. Я переконаний, що 95% українців не знають про те, що, коли взяти дитину з інтернату під опіку, держава виділяє на неї 2700 гривень на місяць. Цих коштів вистачить, аби нагодувати й одягнути дитину. Грошей залишиться ще й на книгу. Втім, головне - дитині буде краще в родині, ніж у сиротинці. Вона ходитиме не до інтернату, а до школи. А це - зовсім інше відношення, світогляд, інше ставлення до оточуючого світу.

- Михайле Васильовичу! А Ви б змогли взяти у свою родину сироту?

- Так. Єдина проблема - через надмірну зайнятість мене не буває вдома. Я вночі приїжджаю і на світанку вже їду до роботи. А ось на старість років - це дуже гідний і високий вчинок. Адже нині питання не стоїть про усиновлення, яке викликає застороги щодо квартири, спадку, який треба буде розділити між своїми дітьми та сиротою. Опіка - це своєрідна робота. Вона дозволяє людині організувати власний дитсадок.

Погляньте, скільки на Прикарпатті стоїть приватних добротних будинків. Часом їх можна сплутати з сільськими школами та клубами. Споруджують по 3-4 поверхи, а самі живуть у тимчасовій прибудові. А в такій хаті можна організувати дитячий садок і отримати допомогу на дітей від держави. Нині вона змушена виділяти по 12 тисяч грн. в місяць на утримання дитини в інтернаті. Ось за що ці заклади існують.

- Наближаються новорічно-різдвяні свята, які спонукають нас замислитись про благодійність, допомогу бідним. Ви сьогодні ініціювали відновлення благодійного фонду "Марія". У нас не вистачає таких організацій?

- Я вважаю, що потрібно відновити роботу обласного благодійного фонду "Марія", який свого часу вже діяв. Туди свої кошти зможуть переказати наші бізнесмени, які згадають про те, що в них є совість. Бо в країнах Європи допомога бідним - це культ, а в нас чомусь навпаки, культ - обдерти бідного.

Переконаний, благодійну допомогу потрібно надавати через громадські організації, бо вони найкраще знають, як живуть поруч люди. В нас діє понад 180 таких об'єднань. Кілька десятків з них - ветеранські. Саме через них влада може допомагати тим, хто справді потребує увагу ближнього.

- Що б Ви побажали прикарпатцям напередодні новорічних і різдвяних свят?

- Оптимізму. Бо коли він є у нас, то й ми будемо здоровішими. Адже, інколи, ми самі собі шкодимо власним песимізмом, розпачем та розчаруванням. В майбутнє треба дивитись лише оптимістично. А ще пам'ятати, що кожний наступний рік приносить свій позитив.

Нехай 2012-й в кожну родину принесе радість, добро, щастя, достаток. Нехай у кожній сім"ї процвітає злагода, розуміння, мир, спокій і любов.