Прикарпатські експерти сумніваються в демократичності наступних виборів до Верховної Ради

До виборів залишився ще майже рік, а на електоральному полі вже розпочалася «робота». Чи будуть нові обличчя в парламенті від Прикарпаття? Чи здатне Прикарпаття провести демократичні вибори з огляду на різну ідеологічну спрямованість обласної ради та облдержадміністрації, а також на ту чи іншу систему виборів? Про це та інше йшла мова на черговому засіданні політклубу газети «Галичина», на який редакція запросила помітних представників провідних на Івано-Франківщині політичних сил.

Петро Шкутяк, депутат обласної ради, «Наша Україна»:
— На 90 відсотків впевнений, що від Прикарпаття пройдуть до Верховної Ради нові обличчя. Ми бачимо активність тих людей, які ще не були депутатами. Виборці хочуть доброякісних змін, однозначно підтримуватимуть нові обличчя. Виглядає, що ті люди, які були в парламенті від Прикарпаття, вичерпали себе і навіть не мають особливого бажання робити якісь зусилля щодо наступного входження до Верховної Ради. Отож ми стоїмо перед зміною поколінь у парламенті, що, до речі, вже можна спостерігати і на прикладі місцевих рад після останніх виборів.

Юрій Бабій, депутат обласної ради, «Фронт змін»:
— Нині політичні настрої не лише на Прикарпатті, а й у цілій державі надзвичайно категоричні. Наша сьогоднішня зустріч, можливо, є трохи передчасною, оскільки ще не знаємо правил гри під час майбутньої виборчої кампанії. Нагадаю всім, що опозиція все-таки домоглася перегляду законопроекту про вибори, запропонованого Партією регіонів, і вже створено міжфракційну комісію, яку очолив наш земляк член «Фронту змін» Руслан Князевич. Думка опозиційних сил єдина і полягає в тому, що вибори 2012 року повинні пройти за законом, який ми вже знаємо, хіба що з певними технічними правками. Законопроект про змішану систему створено під ПР. Уже місяць ми проводимо акцію «Україна проти Януковича» і можемо стверджувати, що настрої у прикарпатців доволі категоричні, оскільки до наших наметів стоять черги — люди масово висловлюють свій протест чинному Президентові і «дякують» жителям Донбасу за чільника держави.

Щодо нових облич, то цілком підтримую колегу П. Шкутяка. Вони будуть. Проте переходити на персоналії не хотілося б, оскільки ми просто їх ще не знаємо. Ми знаємо тих, які працюють на віртуальному окрузі, бо округи ділитимуть під провладних кандидатів, якщо взагалі буде мажоритарна система.

Богдан Федьків, заступник голови обласної організації Партії регіонів:
— Яким буде наступний парламент, за якою системою обиратимемо — покаже час. Бо є різні бачення, різні законопроекти, один із них про те, щоб перейти від пропорційної до змішаної системи. Звідки надійшла ця ідея? Відомо, наскільки критично окремі політичні сили і політики ставилися до тих партійних списків, за якими пройшли певні депутати. Казали, що й водії, охоронці...

Є ідея наблизити депутата до виборця, до округу, тому й виникла думка, яку озвучив Президент України Віктор Янукович, аби частину ВР обирати за мажоритарною системою. Наскільки мені відомо, до таких виборів готуються нині всі без винятку політичні сили краю, представники яких тут присутні. Вони об’їжджають свої віртуальні округи, вкладають туди фінанси, ресурси. Хоч «Фронт змін» нині дуже критикує цю систему, але їхні представники найбільше вкладають коштів задля того, щоб перемогти на мажоритарних округах саме на Івано-Франківщині.

Ми готові до будь-якої системи виборів. Щодо мене, то я за те, аби люди обирали постаті до ВРУ, а не тих, хто «зайде» за лідером, за списком, проплативши свою присутність.

Чи будуть нові обличчя? Це залежатиме від системи виборів. Якщо політичні сили сформують пропорційні списки, то дуже ймовірно, що побачимо тих самих осіб у парламенті. На мажоритарних округах мають шанс нові люди. Я сумніваюся, щоб нові люди зуміли відвоювати собі місця у списках. А чи будуть нові політичні сили у ВРУ? Гадаю що так. Серед них, очевидно, має перспективу «Свобода», можливо, й інші.

Роман Чернега, голова фракції «УДАР Віталія Кличка» в обласній раді:
— Я переконаний, що у ВР будуть нові обличчя від Прикарпаття навіть з огляду на те, що нині представники демократичних сил, які є в обласній раді, керівники організацій, що здійснюють політичну діяльність на території івано-Франківщини, — це молоді люди, які вже мають певний життєвий і політичний досвід, і навіть бачення того, як нарешті в країні змінити життя.

Думаю, кожна політична сила і нині тут присутні політики вже «міряють» електоральні поля. Ви бачите, наскільки девізи владної ПР зводяться нанівець, а молоді прогресивні партії, в тому числі й «УДАР Віталія Кличка», роблять конкретні кроки, реалізуючи свої програми. Я підтримую своїх колег і не хотів би наперед забігати щодо того, які особи будуть йти і чи по мажоритарних округах, якщо такі будуть. Але очевидно, що нині вони все ж відомі серед населення області. Проте з’являться ще й ті, які зовсім наразі не відомі...

Василь Скрипничук, голова фракції ВО «Свобода» в обласній раді:
— Все залежатиме від виборчого законуѕ Можна 220 тисяч зайвих бюлетенів надрукувати і сказати, що то Божа роса, як нам говорять дотепер, і то, пане Богдане, ваші «пеерівські» хлопчики робили, тобто з Партії регіонів, а не я. Бо я ще тоді не був і не збирався повертатися у цю дурну політику, яка в нас тут твориться... Але повернувся, бо подивився, що ви починаєте маніпулювати, фальсифікувати і красти бюлетені, голоси... Не можна цього робити.

Б. Федьків:
— Я б не хотів, щоб ми переходили на особистостіѕ

В. Скрипничук:
— Та не переходимо — то ж не ви кралиѕ Хто з нас знає, який буде округ — чи буде Верховина з Косовом, чи Косів з Коломиєю? Ніхто того не знає — одні ви знаєте. Хто тепер буде робити округи? Партія регіонів і більшість у Верховній Раді. Ви запитуєте, чи будуть нові обличчя. Звичайно що будуть. Вже заявився Матійчик з бір-бордами. Звідки гроші?

П. Шкутяк:
— А він не від ПР.

В. Скрипничук:
— Він, напевно, від націоналістів?

П. Шкутяк:
— Та він від демократичних сил — від УРП «Собор». А «Собор» у коаліції в обласній раді.

В. Скрипничук:
— Нема в нас коаліції.

П. Шкутяк:
— У нас є більшість.

В. Скрипничук:
— Нема в нас більшості. У нас — ситуативна більшість.

П. Шкутяк:
— Коли треба голосувати за голову обласної ради, то в нас — більшість, а коли за кар’єр, то в нас немає більшості.

В. Скрипничук:
— Ви не змогли переконати людей. А тепер про нові обличчя. Вони будуть, бо їх проплатить Партія регіонів. То будуть латентні союзники «регіоналів»... Всі будуть дуже файні і правильні на бір-бордах, як уже нині Матійчик і такі, як він, що починають «світитися»...

«Свобода» виступає за те, щоб було 300 депутатів. Ми хочемо трирівневу політичну систему. Тобто село, повіт, Київ і — будьте здорові! ѕДалі — пропорційна система на основі відкритих списків.

Про чесні і демократичні вибори. Пан Богдан докладе максимум зусиль, щоб тут не було ні чесних, ні прозорих, ні демократичних виборів, бо він мусить так робити, його зобов’яжутьѕ Ви на службі у тих людей, які чинять неправильно, антизаконно. Виѕ так не робіть!

Петро Парипа, редактор газети «Галичина»:
— Єдине прошу, якщо через такі закиди справа дійде до суду, щоб ми не були третьою стороною, бо не маємо на це часу.

Б. Федьків:
— Можу заспокоїти пана Петра і всіх, що я судитися не буду, бо вважаю, що кожна людина має право висловлювати думки, які б вони не були... Я робитиму все для того, щоб вибори на Прикарпатті відбулися чесно, прозоро, для того, аби їх визнав світ, так як це було в 2010 році, і щоб усі кандидати, усі політичні сили мали рівний, однаковий доступ як до ЗМІ, так і до виборця. А ваше завдання як одного з керівників обласної ради і моє як депутата міської ради і керівника підрозділу облдержадміністрації — забезпечити ці належні умови. Ми тут робимо спільну справу.

«Свобода» має нині більшість у міській раді. І якби крали на минулих виборах голоси, цього б не було. Те саме стосується й обласної ради...

Який би закон про вибори не був ухвалений, навіть ідеальний, завжди знайдуться ті, які критикуватимуть його. Тому що закон реалізовують люди зі своїми інтелектуальними задатками, мораллю і т. д. Ще жоден закон не гарантував, що не відбудуться його порушення... Звичайно, хотілося б, аби закон перекрив усі шпаринки для маніпуляцій на виборах. Думаю, що в цьому єдині і влада, й опозиція. Ви знаєте, що Україна неоднорідна. І якщо на сході домінує одна сила, то на заході — інша. Тому нам важливо збалансувати й інтереси, і те, щоб вибори проходили рівно як там, так і тут.

Що стосується того, що ми начебто крадемо голоси... Я бачив, як вибори проходять у Галичині, особливо в селах. До 15-ї години — 40-50 відсотків, до 17-ї — 60 відсотків, після 18-ї до 20-ї — 90 і 100 відсотків активності. І це при тому, що мінімум 25 відсотків жителів краю працює за кордоном. Ось вам відповідь на те, як чесно і прозоро відбуваються у нас вибори.

А те, чи відбудуться найближчі парламентські вибори чесно, залежатиме від кожного з нас, від того, яких людей ми дамо у дільничні комісії і наскільки професійно вони виконуватимуть покладені на них обов’язки. Кожна серйозна політична сила, яка збирається поборотися за владу, повинна підготувати людей у комісії, щоб вони відпрацювали чесно і дали результат.

Олександр Левицький, перший заступник голови ОО ВО «Батьківщина»:
— На Прикарпатті принаймні не було 102 відсотки явки на виборах і ніколи 102 відсотки не голосувало за одного кандидатаѕ Заступник голови ПР Рибак сказав, що «губернатори» на вибори не йдуть, оскільки вони забезпечуватимуть їх проведення. Ми відразу зрозуміли, як вони це робитимутьѕ Мене не цікавлять нові обличчя в парламенті, мене цікавлять там чесні люди. Якщо є хтось із тих, хто був чесним, то нехай його обирають знову, він цього заслуговує. Є такі люди, які на свою промоцію вже витратили мільйони гривень. Ви вірите, що це на трудові доходи? Та це на вкрадені у нас з вами гроші! Змагатися з ними чесні люди не зможуть... Ніяких нових облич, крім нових облич ПР, у парламенті не буде, і від Прикарпаття в тому числіѕ Хто не знає, що ті, які сиплять грішми чи в Коломиї, чи в Городенці, чи в Тлумачі, чи в Рожнятові, — це люди, які на вас орієнтуються.

... У Коломийському районі не дають зайти до школи не тим, кому «треба», дають вказівки не дозволяти виступи депутатам обласної ради. А райдержадміністрація про це знає і, так розумію, благословить усе це. А ви розказуєте нам про те, як буде.

Від нас залежить, чи зможемо ми зробити, аби і народ мав шанс нові обличчя там побачити, і головне, щоб вони там виконували ту місію, якої від них чекають людиѕ Я переконаний, що такою є позиція і потреба громади...

Зрозуміло, що ви закон зробите під себе, ѕзробите, щоб у дільничних комісіях можна було прийняти рішення, коли прийдуть троє з 13, бо решті ви не повідомите... За два попередження ви зможете зняти кандидата в депутати, а своїх ви знімати, звичайно, не будете. А попередження робитимете за те, що без шапки йшов або в шапці. Ви зробили, що в суді нічого не можна оскаржити, ви зробили все, що хотіли...

Б. Федьків:
— Хотів би відповісти Олександрові, якого знаю віддавна... Гадаю, що його монолог як представника опозиції — закономірний, бо опозиція традиційно згущує фарби, щоб показати, яка, мовляв, влада погана, а ми кращі — виберіть нас. Але хотілося б, аби ви менше критикували, а більше робили, будучи п’ять років при владі. Всі представлені тут сили, крім «Свободи», були біля владного керма...

Думаю, якщо ми будемо чесні перед собою і робитимемо все, аби вибори пройшли чесно, то вони такими й будуть. У нашій області це дуже добре робити, бо є баланс, противага, тобто є два крила — адміністрація і рада, які в політичному плані мають розбіжності. Тому можна краще проконтролювати і зробити, щоб вибори відбулися чесно.

Р. Чернега:
— Усім патріотичним, демократичним силам потрібно усвідомити те, що якщо ті люди, яких ми делегуватимемо у виборчі комісії, не матимуть належної кваліфікації, то ми не зможемо захистити здобутий результат. Гадаю, що своїми силами чи в процесі проведення голосування і підрахунку голосів, чи в судовому порядку не зможемо захистити результат і нам потрібно залучити незалежні міжнародні організації, які спеціалізуються з нагляду за справедливим проведенням виборів у таких країнах, як Україна.

7 жовтня з Віталієм Кличком ми їздили в Німеччину, де спілкувалися з представниками Християнсько-демократичного союзу, наш лідер зустрічався з президентом ФРН. А говорили про те, що Україна потребує допомоги Євросоюзу стосовно захисту результатів, які здобуватимуть на виборах демократичні силиѕ Нині Україна дуже близька до того, що ми залишимося сам на сам із зовнішнім впливом. Думаю, що на результати виборів впливатимуть не лише внутрішні, а й зовнішні чинники. Без підтримки Європи нам буде складно.

П. Шкутяк:
— Якість виборчого процесу — це одне з дуже важливих питань для перспективи розвитку держави. Завжди був вплив на вибори. Але треба старатися крок за кроком рухатися в якісно новому вимірі. Бо якщо регулювати вибори, то загалом це призведе до погіршення ситуації в державі. Ми повинні удосконалити нинішній закон, і до цього треба підійти професійно. А в нас на кожні вибори новий закон, нові округи. Мають бути сталі правила гри, тоді люди дивитимуться на два кроки вперед. У нас чомусь так склалося, що питання виборів розглядають як питання життя і смерті... Також варто усвідомити, що депутатський мандат — це не привілей, а обов’язок. Депутат має лобіювати інтереси громади і будувати державу на тій території, де його вибрали.

Ю. Бабій:
— Нас єднає спільна біда — це провладна партія, яка знущається над народом і пише закон про вибори виключно під себе. Ми повинні домовитися з холодним розумом і без амбіцій. і якщо буде змішана система, то маємо домовитися по кожному округу і по кожному кандидату. А якщо буде пропорційна система і будемо йти на вибори за нинішнім законом, то мусимо домовитися за кожен голос, щоб був відданий за демократичні сили.

Ігор Дебенко, політолог, голова ІФОО «Центр політичного консалтингу»:
— Незважаючи на те, що до гіпотетичної дати парламентських виборів ще майже рік, виборча кампанія на Прикарпатті де-факто вже розпочалася. Власне, сама виборча система, яку свідомо намагається реанімувати влада, до цього зобов’язує абсолютну більшість із тих, хто спить і бачить себе по той бік ррат — у теплому парламентському кріслі. Щоправда, відсутність чітких меж імовірних виборчих округів зумовлює значну хаотичність дій самих кандидатів і призводить до розпорошення людського та фінансового ресурсів, не дає можливості сконцентруватися на конкретному виборцю. Власне, найбільш яскравими прикладами саме таких кандидатів є Василь Матійчик та Юрій Дерев’янко, які активно «опрацьовують» відповідно Городенку та Надвірну разом із прилеглими районами. Наразі діяльність підпорядкованих їм благодійних структур хоча й є правильною в тактичному плані, однак за своєю суттю зводиться до банального підкупу виборців. Коли зважати на це, а також з огляду на те, що кожен із них не особливо позиціонує себе з точки зору партійної ідентифікації, постає логічне запитання: звідки гроші й чиї інтереси кожен із них лобіюватиме в парламенті? Виборцеві слід бути готовим до того, що чим далі, тим кількість таких добродіїв зростатиме в геометричній прогресії.

Абсолютна більшість кандидатів, які нині обіймають різного роду посади у представницьких та виконавчих органах влади, активно, хоча й дещо завуальовано, апробовують підррунтя, приглядаючись як до округів, так і до потенційних опонентів. Більше того, доступ до перерозподілу фінансового ресурсу дає їм можливість «перетягувати ковдру» і маніпулювати здобутками у соціально-економічній сфері. Характерним свідченням цього є й виділення в проекті Держбюджету-2012 на соціально-економічний розвиток Верховинського району мільйона грн., Коломийського — п’ять млн. грн., Косівського — 4,8 млн. грн. На тлі загального скорочення фінансування такі щедрі подачки яскраво свідчать про націленість влади на перемогу саме в цих округах.
Не приховує своїх депутатських амбіцій Ігор Насалик. Різко активізувався з початком осені Микола Круць. Втім, ранній старт політика, обізнаність з персоною якого в окрузі доволі висока, легко пояснюється завданням реабілітувати свій дещо заплямований імідж.

Активно працюють на округах Василь Чуднов, Микола Палійчук. Власне, якщо збережеться «нарізка» округів парламентських виборів 2002 року і Верховинський, Косівський, Надвірнянський райони опиняться в одному окрузі, за інших сприятливих умов боротьба між Чудновим, Палійчуком і Дерев’янком може бути однією з найбільш вражаючих.

Коломийщину, яку традиційно вважають оплотом «регіоналів», як і на місцевих виборах 2010 року, очікує цікаве протистояння з кандидатами від «Батьківщини». До речі, багатьом лідерам «Батьківщини», коли зважати на їхнє коріння, по волі чи по неволі доведеться поступитися особистими амбіціями. Не менш інтригуючою очікується боротьба в окрузі з центром у м. Долині, протистояння за який ведеться і в середовищі, здавалося б, однопартійців. Власне, написання заяви на звільнення Петром Шкутяком значною мірою може бути зумовлене стратегічним розрахунком. Не слід забувати й про івано-Франківськ, боротьбу за який поведуть місцеві політичні «важковаговики».

Більш предметніше вести мову про кандидатів можна буде лише після остаточного визначення меж виборчих округів. Однак вже сьогодні можна з упевненістю говорити, що парламентські вибори 2012 року — це будуть вибори різношерстих «патрійотів», серед яких щирих справді мало, «перевертнів», «перебіжчиків», реанімованих політичних «трупів», «остарбайтерів» і «хороших поліцейських», вибір поміж якими за посередництвом уміло продуманих політичних технологій та шляхом маніпулювання свідомістю намагатимуться звести до вибору нового колективного «месії», що мав би привести осліплену націю до процвітання. А нації не завадило б нарешті розплющити очі. Адже, повсякчас говорячи про необхідність доброякісного оновлення політичної еліти, чомусь щоразу обираємо старі обличчя.

Досвід попередніх виборчих кампаній і сам характер виборчого законодавства дають більш ніж достатньо підстав для сумнівів у демократичності майбутніх виборів. Маючи доступ до адмінресурсу, контролюючи ЦВК, «губернаторів», тримаючи під рукою силові структури та суди, піддатися спокусі й втрутитися у виборчий процес можна і ненароком. Тому очевидно, що без порушень не обійдеться. Масштаб же ймовірних фальсифікацій за таких обставин зумовлюватиметься попередньо встановленими «нормативами» та нестачею перемоги на фінішній прямій. Протистояти цьому будуть покликані численні громадські організації, ЗМі, опозиційні політичні партії та самі громадяни, успішність намагань яких значною мірою буде зумовлена вмінням домовлятися між собою й здатністю виступити єдиним фронтом. А з цим наразі, як засвідчують українські реалії, — проблеми.

На щастя, протягом останніх років гучних скандалів, пов’язаних із махінаціями у день голосування та при підрахунку голосів, на Прикарпатті не спостерігалось. Водночас гіркий досвід із «Кубексом» застерігає й закликає бути пильними. Вибори будуть жорстокими. Необхідно усвідомлювати, що для партії, яка формує владу, та її чільників ці вибори архіважливі. Як і для нації загалом. Або пан, або на гільйотину...