Другий замах на дільничну лікарню

Але спочатку — про першу спробу позбавити сільський заклад нинішнього статусу. Це сталося в липні 2003 року. За щасливим збігом обставин у Яблунові на тему реформування медичного обслуговування проводили круглий стіл, в якому брав участь і голова обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк. Я та Олексій Кушнірчук як учасники цього засідання підійшли до нього і попросили не закривати лікарню. Михайло Васильович того ж дня поїхав з нами до Космача, ознайомився зі станом справ у лікарні, після чого запевнив, що її та пологове відділення при ній не розформовуватимуть. За його ж розпорядженням сільському медичному закладові навіть надали відчутну фінансову допомогу, пише газета "Галичина".

З того часу минуло дев’ять спокійних років. За цей час лікарня прийняла майже 70 000 горян, стаціонарно оздоровлено 2 400 хворих, а в пологовому відділенні народилося 500 немовлят. Та нещодавно з області та з району до Космача з’їхалися нові реформатори, щоб на базі лікарні та пологового відділення створити сільську амбулаторію і реабілітаційний центр для хворих дітей. Цій же темі присвятили позачергову сесію сільської ради, адже в авральному режимі якнайлегше напустити туману на депутатські уми.

Другу спробу реформувати медичне обслуговування в Космачі надто прихвалював народний депутат України Василь Чуднов. Мовляв, місцева лікарня і пологове відділення себе не оправдовують, бо тут немає належного лікувального обладнання. Хворих і породіль краще возити до Яблунова, Косова, Коломиї або ще кудись. Медичне обслуговування буде «на європейському рівні, кожна родина матиме свого сімейного лікаря». Скорочення медперсоналу не буде, навпаки, приїдуть нові лікарі з додатковим штатом медсестер. Та й лікарняні ліжка збережуться, і хворі, які прийдуть в амбулаторію, полежать собі вдень, а надвечір підуть до сім’ї уже здоровенькими...

Чудеса та й годі! Декому байдуже, що хворі живуть на присілках Завоєлах, Буковці, а чи Бані за шість—вісім кілометрів від села. А таких присілків навколо — аж 32! Головний лікар з Яблунова І. Гнатишак намагався переконати сільських депутатів про вигідність реформи лікарні, підтримуючи цим гарну промову попереднього гостя, щоб, очевидно, за рахунок Космача зміцнити Яблунівську лікарню. А наш головний лікар Я. Геник, на диво, теж повірив обіцянкам-цяцянкам.

Злукавили реформатори і щодо реабілітаційного відділення для дітей, бо такий заклад, з медичних міркувань, не може бути в одному приміщенні разом із дорослими хворими. До речі, є старий корпус дільничної лікарні, який в аварійному стані. Отут, мабуть, належало б авторитетній комісії подумати, чи не відремонтувати цю будівлю капітально, а вже потім вести розмову про реабілітаційний центр для дітей.

Реформа наскоком може закінчитися плачевно. Адже майже п’ять—шість місяців на рік село немає сталого сполучення із зовнішнім світом, бо зимові заноси і відсутність мостів (2008 року повінь зруйнувала три мости у присілку Рушірі, де нині тимчасова переправа) не дають можливості мати гарантований виїзд із села. Тому космачани просять Бога і мають надію, що і цього разу обласна держадміністрація, особисто голова М. Вишиванюк, як і дев’ять років тому, зупинять не до кінця продуману новацію.

Василь ПЕТРОВАНЧУК. с. Космач Косівського р.