Івано-Франківська облрада судитиметься з прокуратурою

У п’ятницю через дискусійність окремих питань порядку денного дев’ятої сесії депутатам обласної ради вдалося розглянути лише п’яту частину з того, що було затверджено на її початку, пише газета "Галичина".

Найбільше часу забрало обговорення політичних звернень та двох земельних питань конфліктного характеру. Дров до вогню, як мовиться, підклав прокурор області Микола Гошовський, який став повчати, щоб депутати-політики ухвалювали свої звернення на партійних конференціях, а не в сесійній залі, оскільки цього нібито не передбачено законодавчо.

Такої ж позиції дотримувався й голова ОДА Михайло Вишиванюк, заявивши, крім того, що посилання у зверненні на те, що Юлію Тимошенко підтримують деякі державники Європи, «не має офіційних доказів» і що цей факт «сфабриковано».

Як тут було промовчати депутатам від фракції «Батьківщина»? Юрій Романюк одразу ж озвучив прізвища конкретних державників — зокрема Дмітрія Медведєва, Ніколя Саркозі та Ангелу Меркель і обізвав українську прокуратуру «політичною інквізицією». А Олександр Левицький процитував законодавчі статті стосовно повноважень депутатів місцевих рад, не знати яких чи їх ігнорувати гріх прокуророві. Проти тверджень опонентів про те, що «в сесійній залі не повинна звучати політика», категорично висловились і депутати-«свободівці» ігор Дейчаківський та Василь Попович: «Ми тут відстоюємо не лише партійну позицію, а й думку та волю громади краю, яка делегувала нас до обласної ради».

Дебатувалися й деякі положення інших двох звернень до Президента України — стосовно мовної політики та судових рішень про позбавлення почесного звання «Герой України» Степана Бандери і Романа Шухевича. Ці документи публікуємо повністю, щоб читач міг сам переконатися, чи, приміром, образливо звучить термін «режим Януковича» та чи справедливі звинувачення на адресу Партії регіонів, представники якої так ревно домагаються узаконення двомовності в Україні. На вилученні окремих абзаців з обох звернень настоювали провладні депутати Василь Сенів, Володимир Ковальчук, Михайло Вишиванюк, Володимир Бартошак і народний депутат України Ігор Зварич. Їм аргументовано заперечували Олександр Сич, Юрій Романюк, Степан Пушик, Степан Волковецький, Ярослав Єфімчук, після чого обидва тексти звернень були проголосовані без будь-яких вилучень. Цікаво, що з мовного питання не виявилося жодного «проти» або «утримався».

Не менш емоційно депутати обговорювали інформацію комісії з вивчення та врегулювання земельного конфлікту, який виник навколо пам’ятки природи «Писаний камінь» на території Буковецької сільської ради Верховинського району. Голова комісії ігор Шумега доводив упередженість прокурора району, який домагається в судовому порядку позбавлення державних актів чотирьох місцевих власників земельних ділянок і займає цілком незрозумілу позицію щодо невідомого інвестора, котрий перекупив майже чотири гектари землі поблизу «Писаного каменя». Тим часом до пам’ятки вже перекрито найкоротшу дорогу, без згоди громади села та місцевих органів влади хтось уже встановив поблизу трансформаторну підстанцію й облаштовує чи то вертолітний майданчик, чи то ангар для складування, що виглядає рейдерством або й виконанням замовлення, як було заявлено, одного зі східних народних депутатів України.

Прокурор області Микола Гошовський, якого запросили на трибуну, вигороджував свого районного колегу тим, що рішення сільських рад з приватизації земельних ділянок навколо «Писаного каменя» приймали з порушенням Земельного кодексу. Мовляв, досі не визначено межі населених пунктів району, тому їх приватизація була передчасною. Неправомірність рішень підтвердила також фахова комісія із землевпорядників, на підставі якої й продиктовані дії прокуратури району в «інтересах держави», резюмував М. Гошовський.

Суперечку щодо конфлікту зупинив на 40-й хвилині Олександр Сич, а Михайло Вишиванюк пообіцяв створити ще одну комісію — з керівників УМВС, СБУ, владних структур області і району, щоб із виїздом на місце розібратися в ситуації, знайти загадкового інвестора (є ж бо натяки на сина Президента) і «в правовому полі розставити всі крапки». Зала підтримала цю пропозицію і взялася за розгляд наступного земельного питання — про надання ТОВ «Карпатнафтохім» дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Верхньострутинського родовища кам’яної солі.

Заступник начальника головного управління промисловості і розвитку інфраструктури ОДА Вадим Козленко, представник товариства та науковець з багаторічним досвідом у галузі підземного вилуговування солі Степан Корінь намагалися переконати депутатів, що розробка росолопромислу буде цілком екологічно безпечною, що жителі Верхнього і Нижнього Струтина матимуть робочі місця та іншу соціальну вигоду. Називали й негативні наслідки в разі неприйняття позитивного рішення — зупинка підприємства та закільцьованої на ньому Калуської ТЕЦ, безробіття 3 200 працівників, різке зменшення бюджетних надходжень тощо.

інтереси громад на сесії захищали депутат облради Володимир Семко та депутат Верхньострутинської сільської ради Марія Човган. Вони посилалися на негативні висновки наукових експертів, на можливість повторення екологічних бід в Стебнику чи в закарпатському Солотвині і на те, що сьогодні не можна вірити, «навіть рідному чоловікові, а не те, щоб деяким інвесторам, які обіцяють золоті гори» (ця ремарка депутатки викликала сміх у залі).

З нею погодився Олександр Сич: «Жителі сіл не вірять. Я їх розумію, бо вони зневірені багатьма іншими чинниками сьогодення». Голова облради запропонував створити комісію для проведення незалежної експертизи щодо безпеки нового виробництва.

Розуміючи, що очікуваного рішення не буде, Михайло Вишиванюк запропонував «довивчити проблему, знайти компроміс з громадами, укласти довготермінову угоду про соціальні зобов’язання інвестора і повернутися до цього питання на одній з наступних сесій».

Без обговорення депутати внесли зміни до двох програм — стосовно розвитку місцевого самоврядування та розвитку освіти на період до 2015 року. Та не проминули вони висловити своє незадоволення з приводу недостатньої фінансової підтримки книговидання в області, формування регіональних ресурсів продовольчого зерна, організації роботи з учнівською і студентською молоддю.

Вже наприкінці робочого дня було прийнято рішення прецедентного характеру «Про оскарження до суду постанови прокуратури міста івано-Франківська щодо відмови в порушенні кримінальної справи у зв’язку з виборами до обласної ради 31 жовтня 2010 року». Доповідаючи з цього питання, голова тимчасової комісії Степан Волковецький повідомив, що торік у процесі підготовки до місцевих виборів було допущено грубі порушення. Зокрема обласна виборча комісія уклала угоду на виготовлення виборчих бюлетенів з друкарнею «Кубекс», яка не мала для цього ні поліграфічної бази, ні досвіду. Замовлення виконувала друкарня «Мастак», де й було виявлено 214 тисяч зайвих бюлетенів, а також залучення до цього цілком сторонніх осіб (15 чоловік), котрі не перебували в трудових відносинах з друкарнею. Безпрецедентний факт став предметом розгляду на позачерговій сесії обласної ради, яка ухвалила рішення з вимогою до прокуратури міста зреагувати на грубі порушення відкриттям кримінальної справи, але та у випуску зайвих бюлетенів чомусь «не знайшла складу злочину» і прийняла постанову з відмовою.

— На моє переконання, — сказав С. Волковецький, — це є кримінальне діяння, тому слід було відкрити кримінальну справу не стосовно окремих посадових осіб, а за фактом. Можна собі уявити, коли би був виявлений факт, наприклад, друкування фальшивих грошей. Невідомо, хто це зробив і як. Тоді природно, що відкривається кримінальна справа «за фактом».

В результаті нині маємо ще один прецедент: обласна рада домагатиметься відкриття кримінальної справи в судовому порядку.