с. Яворів
Косівщина - село Яворів, Косівського району.
Гей ви, гори яворівські,
В зеленім убранні –
Стручків, Буковець, Сокільський,
Ігрець і Стоянів.
Село Яворів, Косівського району – відомий осередок гуцульського народного декоративно-прикладного мистецтва. Простяглося воно на 12 км над бистроплинною річкою Рибницею до перевалу Буковець, розташоване на схилах гірських хребтів, на Гуцульщині.
В письмових документах уперше Яворів згадується в 1694 році.Вважають, що назва села походить від назви дерев яворів, які буйно росли в селі. Яворів має 28 присілків і межує з селами Бабин, Малий Рожен, Соколівка, Великий Рожен, Білоберезка, Буковець, Криворівня, Снідавка, Річка.
У 30-40 роках XVIII ст. селяни Яворова виявляють перші спроби протесту проти кріпосного права, зокрема, брали участь в опришківському русі. У 1751 році в околиці села діяв загін опришків під проводом побратима Довбуша Василя Баюрака. У 1772 році, після першого поділу Польщі, Галичина перейшла до складу Австрійської монархії, під владою якої перебувала до 1918 року.
У Яворові жила священича родина Окуневських,які підтримували тісні зв’язки з І.Франко,котрий бував у цьому селі. Звідси походять знамениті майстри гуцульської різьби на дереві Шкрібляки і Корпанюки.
Яворів вважають столицею ліжникарства. Місцеві ліжники- екологічно чисті вироби. Народне мистецтво села глибоке за своїми традиціями і джерелами, різноманітне за видами і формами. Тут збереглася історична спадщина, своєрідний народний побут; поетичний та музичний фольклор, звичаї, традиції. Яворів здавна славиться своїми народними умільцями, золоті руки яких творять прекрасні різьблені вироби з дерева, вишивають рушники, виготовляють веселкові барвисті ліжники, розписують писанки.
Вихідцями з Яворова є письменники Марія Колцуняк- Кузьма (1884-1922) та Роман Яринович (1909-1991).
У 1826 р. в селі була збудована церква Пресвятої Трійці, яка згоріла у 1923 р. Нова церква Різдва Пресвятої Діви Марії була збудована у 1927 році.