с. Брустурів
Косівщина - село Брустурів, Косівський район.
Полонинами вітер гуля,
Просинаються рідні Карпати.
Між собою струмки гомонять,
Спів пташиний лунає крилатий.
Село Брустурів Косівського району заснований у 1610 році. Жителі цього села брали активну участь в опришківському русі XVII-XVIII ст. Межує з селами Прокурава, Космач, Шешори.
У селі протікає річка Брустурка, русло якої багате мальовничими скелями, відслоєннями. Висота над рівнем моря 591м.
Коли люди заселялися сюди у гори, то шукали бруся то до сокири, то до коси. Найбільше нашукували ген там на горі. Та й назвали Брустури. А потім тота назва перейшла і на село.
Якщо Ви хочете відпочити на свіжому повітрі чи шукаєте спокою в оточенні природи,то Брустурів ідеальне місце незалежно від пори року. Гірський рельєф,особливості природніх умов утворюють гармонійне середовище для відпочинку. Тут ви побачите річку з кришталевою водою,зможите податись у чудовий Карпатський ліс,насолоджуючись тишею та щедрими дарами природи,чи вирушити у подорож гірською місцевістю назустріч з сонячними вершинами Карпат.
Починаючи з 1970-х років у селі набула поширення суха різьба (тонка або глибока) з незначною інкрустацією, а також такі народні художні промисли як ткацтво, вироби з металу, з дерева, із сиру. Тут мешкає відома майстриня виробів із сиру Марія Юріївна Матійчук ,котрій присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».
На храмовомому празнику у Брустурах продають сирні вироби – коники, баранчики, „фірмаки” – круглі палянички з сиру, виписані хрестами, сонечками, квітками. Найбільше виготовляють їстівних немальованих коників і баранчиків. Освячені фігурки викладають на стіл , підвішують під сволок, під образи,решту роздають дітям для забави, а вони їх потім з’їдають. Фігурки з сиру зберігають залишки давньої символіки певних свят, обрядів та звичаїв, привертають щастя, добро, багате та довге життя.
Церква у селі збудована у 1785 р.