Косівщина - село Середній Березів, Косівського району.
Палюче сонце, холодні тумани,
Каміння, що звикло лежати віками.
Красиві, стрункі, гуцулки-смереки,
Гніздо на даху, що звили лелеки.
Вечірня роса, і вранішні роси,
На полонині – осінні покоси.
Наш край зачаровує людей, Черемош і Прут несуть на своїх могутніх хвилях славу про Гуцульщину, її первісну неповторність, про високу національну свідомість горян.
Карпати користуються заслуженою славою країни чарів і краси. Тут починають свій бистрий плин до Чорного моря дві могутні пінисті красуні-річки – Черемош і Прут.
Лісові масиви більші та менші за площею, переліски, чагарники чергуються з полями (сінокоси, пасовища) на яких розташовані села Косівського району.
Це типовий пейзаж Косівщини – одинієї із наймальовничіших куточків Карпат. У цьому куточку Гуцульщини знаходиться село Середній Березів. Висота його над рівнем моря 373 м.
У чотирьох селах Косівського району живуть нащадки давньоруських бояр, які донині не забувають своє шляхетне походження, передаючи з покоління в покоління, правдиві та напівлегендарні історії про знамениту березівську шляхту.
До початку XX ст. село Середній Березів перебувало в складі одного населеного пункту Березів, який у 1901 р. поділився на Вижній Березів, Баня-Березів, Нижній Березів та Середній Березів.
Колись чотири Березови були одним величезним селом, в якому жили нащадки давніх бояр, які прийшли сюди з південнослов’янських земель (територія колишньої Югославії). У давні дохристиянські часи, коли Володимир Великий підкорив білих ховатів, то найкращих з-поміж них вояків узяв собі на службу, виділивши їм оці землі.
Найяскравішим свідченням наших коренів є прізвища: Кузич, Фіцич, Куничич.
У селі є присілки та кутки: Стирі, Залунґа, Діл, Убочі, Царинка, Полінка, Петрунівка, Варатин, Шинкарівка, Матіївка, Поліна, Пасіки.
Тут поширені такі промисли як килимарство і вишивка.
Успенська церква, побудована жителями села в 1989 р.
Храмове свято 28 серпня (Успення Пресвятої Богородиці).
Пам’ятники історії та культури:
Пам’ятник Т. Шевченкові, відкритий 16.03.1992 р. (скульптор Ю. Гав’юк з с. Ясіня); хрест у пам’ять жертв голодомору та на честь скасування в селі колгоспу, встановлений у 1993 р.; символічна могила січових стрільців та вояків УПА (1990 р.).
6.08.1994 р. на будинку школи встановлено меморіальну дошку на честь актора Василя Симчича (1915–1978), а наступного дня на Царинці освячено арку на відзначення 1000-ліття Березова.