с. Соколівка
Косівщина - село Соколівка, Косівського району.
Перша письмова згадка про с. Соколівка, Косівського району, яке розташоване біля підніжжя хребтів Брусний, Сокільський, Стара, Семенова датується 1630 роком.
Через село протікає річка Рибниця.
Село межує з такими селами як Бабин, Город, Яворів, Річка. Відстань від Косова 8 км., від залізничної станції Вижниця — 19 км. Соколівка розташована на висоті 450 м. над рівнем моря.
С. Соколівка налічує 22: Центр, Берег, , Площа, Леви, Зелена вулиця, Верхній Погар, Верхній Глигул, Калинки, Блудівка, Луг, Менники, Нижній Мокрий, Верхній Мокрий, Річка, Босня, Горби, Берківка, Нижній Погар, Нижній Глигул, Брусний, Поліна, Сокільський.
Для цього села типові такі прізвища: Андріюк, Дійчук, Кознюк, Самокіщук, Сенчук, Стефурак, Стефуранчин, Сумарук, Шкондеюк. Більшість населення надомники і веде індивідуальні господарства. У селі розвинена вишивка, ткацтво. У селі проживає 27 народних майстрів.
У 1904 р. в селі засновано читальню «Просвіти», яка діяла до 1939 р. Тут побудовано Народний дім у 1968 р, де розмістилася бібліотека, кіноустановка, громадський краєзнавчий музей, народний університет образотворчого мистецтва. Діють ансамблі «Веселка» та «Маланка».
У селі є такі пам’ятки історії та культури: Святодухівська церква 1876 р.; хрест на кутку Блудівка, пам’ятник полеглим у роки Другої світової війни; хрест у центрі села, поставлений в 1945 р. Г. Ключуком.
Жителі Соколівки відзначаються високою національною свідомістю. Семеро з них були січовими стрільцями, а у боях з енкаведистами полягли 26 соколівчан — повстанців, до каторжних робіт були засуджені 27 чоловік, вивезені до Сибіру 70 чоловік. Багато лиха принесли й інші окупанти: 58 людей були вивезені на примусові роботи до Німеччини, а 1944 р., окупанти розстріляли 17 ні в чому не винних соколівчан. 16 жителів села полягли на радянсько-німецькому фронті.