селище міського типу Яблунів
Косівщина - смт. Яблунів, Косівського району.
Гуп, гуц гуцули на сивій кобилі,
Один їде на фостику, а другий на гриві.
Один їде на фостику та й в сопілку грає,
Другий їде та й на гриві й гриву розчесає.
Не той гуцул, не той гуцул, що загуцуливсі,
А той гуцул, а той гуцул, що в горах родивсі.
Смт. Яблунів Косівського району - розташоване у чудовій, мальовничій місцевості на березі річки Лючка біля підніжжя Карпат.
Зі всіх сторін до поселень прилягають ліси. Через селище проходить дорога, яка з'єднує Коломию і Косів. Відстань до Косова 17 км., а до Коломиї 16 км. Тут проживає 1786 осіб.
Перша історична згадка про селище датована 1602 роком. Галицький і Коломийський староста надав поселенню статус міста. У 1610 році містечко стало власністю магната Матвія Яблоновського і в 1640 році отримало назву Яблонів. У центрі міста була ратуша, де розміщався уряд. Містечко було окремою адміністративно-господарською одиницею і підпорядковувалося Станіславському округу, а з 1811 року — Коломийському округу.
З 1941 року по 1944 рік смт. Яблунів перебувало під німецькою окупацією. За час війни знищено близько 250 житлових будинків, а також майже всю забудову центральної вулиці. Велику кількість людей вивезено на каторжні роботи до Німеччини. Німці загнали в "табори для знищення" все єврейське населення містечка. На німецько-радянському фронті загинуло 20 яблунівців. З приходом більшовиків у селищі почалися репресії. Понад 100 осіб було арештовано, 33 з них засуджено до ув'язнення, а частину вивезено на Сибір. Ентузіасти коломийського "Меморіалу" при підтримці Яблунівського "Руху" відкопали останки 74 осіб, закатованих енкаведистами.
Зараз у селищі є братська могила воїнів радянської армії, які загинули під час Другої світової війни на території району.
У 1990 року відбулося урочисте перепоховання жертв комуністичного терору. У 1993 році на могилі споруджено пам'ятник.
У 1997 р. закінчили будівництво церкви Сострадання Пречистої Богородиці і Різдва Пречистої Богородиці.
Перша школа в смт. Яблунові Косівського району заснована при греко-католицькій церкві. В 1789 році була відкрита державна однокласна тривіальна школа. Діти єврейської національності навчалися в приватній школі. Наприкінці XIX ст. школа стала двокласною, хоч учні навчалися 6 років. На даний час на території селища збудовано загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, є санаторна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з розумовими вадами, також дитяча музична школа, дитячо-юнацька спортивна школа "Соколята", дитячий садок "Писанка" та центр дитячої творчості.
У 1993 році на базі майстерень середньої школи були відкриті міжшкільні навчально-виробничі майстерні, які готували водіїв автотранспортних засобів і килимарів, а у 2002 році відкрито районний навчально-виробничий комбінат.
Ще в селищі є народний дім в якому працюють аматорські гуртки.
Головним у Яблуневі є центральна районна лікарня. Вона має поліклінічне відділення, терапевтичне відділення, хірургічне відділення, травматологічне відділення, неврологічне відділення, гінекологічне відділення, педіатричне відділення, акушерсько-гінекологічне відділення. При лікарні є районний реабілітаційний центр для людей похилого віку.
Це селище має добру та славну історію, з ним пов’язані прізвища видатних постатей: у свій час тут здобували освіту лауреати Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Тарас Мельничук та Дмитро Павличко, народний артист України Степан Фіцич. Вихідцями з цього села є заслужена артистка України Оксана Затварська, доктор медичних наук І.Солоненко.