с. Прокурава
Косівщина - село Прокурава, Косівського району.
Село моє рідне,
Звуть Прокурава.
Воно гарне і багате, -
Ой, яка я рада!
Село моє, краплиночка на карті,
У світі невідоме – та дарма.
Ну, а чого б без нього були варті
Ми з вами, кожен зокрема.
Село Прокурава розташоване серед прекрасних природних гірських верхів. Тут дуже привабливі краєвиди, водоспади.
Перша письмова згадка про село Прокурава датується 1638 роком. Від половини ХVІІ село належало до Австро – Угорщини, від 1918 році до ЗУНР, від 1920 року до Польщі, від 1939 року до УРСР.
Населення села займалося випасом худоби , розводили овець, кіз. Виробляли різні дерев’яні предмети хатнього вжитку : ложки, макогони, тачівки, маглівниці, лопати, коновки, бербениці. В лісі збирали ягоди, гриби, які сушили. З цими виробами та сушеними грибами йшли в Косів і Коломию, або аж за Дністер і там міняли на зерно – хліб. Повертались із заробком додому.
Коли почалася перша світова війна 1914 року в селі організувався загін українських січових стрільців на чолі з Герасим’юком Іваном Онуфрійовичем.
У 1925 році у селі Прокурава створили для дітей “Рідну школу” в приміщенні сільського дяка Строчка Василя. Ця хата є ще й зараз.
У 1927 році селяни, на чолі з священиком Жибчиним та братством тверезості при допомозі львівського “Матірного товариства” вирішили організувати будівництво Народного Дому – читальні.
У 20-х роках в селі було дуже розвинуте ложкарство . Було 94 ложкарі. С поміж них були ложкарі вищого класу чиї ложки і полодники транспортувалися до Варшави. В грудні 1939 року в селі було організовано школу по ліквідації неписемності та загальноосвітню семирічну школу. Та недовго тривав спокій. Фашистка Німеччина напала на Радянський Союз. В 1941 році село було захоплено німцями. Війна закінчилась і встановилась радянська влада, але почалися сталінські репресії; невинних людей, матерів з малими дітьми, в 1947 році, без розбору відправляли в Сибір. Межує село Прокурава з селами Шешори, Брусторів, Космач, смт. Яблунів і складається з центру і трьох присілків. Розташоване на висоті 420 метрів над рівнем моря, розкидано серед гір в долині річки Пістинька.
У селі є багато народних умільців: ткалі, вишивальниці,писанкаркарі, ложкарі, різьбярі,художники та столярі, будівельники. У селі діє церква Непорочної Богородиці,в центрі села відбудована каплиця, яка була зруйнована москалями, також могила січовим стрільцям. В Прокураві знаходяться такі пам’ятники природи – сірководневе джерело( урочище Петричила), родовище нафти, а також пам’ятники культури та історії: камінь Довбуша, хрест, встановлений на честь ліквідації панщини 1848 року.