Неділя, 08 вересня, 2024

Зелені свята на Гуцульщині

Ой, зав’ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, на всі празники…
На всі святочки, на годовії і на роковії…

Кожен народ, кожна нація, кожна соціальна група має свої свята та звичаї, що виробилися і існують протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї та свята - не відокремлене явище в житті народу, це - втілені в дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. Одним із таких свят є Зелені Свята — давнє народне дохристиянське свято, традиційне українське свято, яке головним чином повязане з весною. Напередодні Зеленої неділі, у суботу, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашають зеленими гілками дерев. Гілки встромляють в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою. В горщиках на столі красувались квіти: півонії, фіалки, пижма. Перед іконами жевріла лампадка або свічка.Це радісне, велике і багатогранне свято: День Святої Трійці, Свято п’ятидесятниці, День народження Церкви.
Діти залюбки босими ходили по запашних травах, вважалось, що цього дня вони були особливо незвичайними: додавали сил, мали дивовижні лікувальні властивості. З святковим настроєм всі поспішали в церкву. Одягались цього дня по особливому святково. Дівчата вплітали в коси кольорові стрічки, на шиях блищало намисто. А, в руках неодмінно тримали полин, барвінок чи любисток. Парубки одягали суконні свити, підв'язувались поясами і рушали до храму. Після обіду всі збиралися коло церкви. Тут була закопана тичка, заквітчана гіллям і квітами – «віха». Хлопці та дівчата водили хороводи, співали пісні – «Русалку», «Прилетіла зозуленька». Забави продовжувалися до піздньої ночі. Першого дня Трійці двчата йшли в поле чи ліс, плели по віночку і тримали їх до Петрівки, щоб у цей час не залоскотали русалки.
На Поліссі побутує близький обряд завивання берези. Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, кличуть хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там співають, грають, танцюють, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень.
На Лівобережжі існує обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину - тополю, прикрашають її стрічками, намистом, квітами, личко зав’язують хусткою, руки прив’язують до палиці і так водять по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічає це дійство і, приймаючи добрі побажання, щедро обдаровує учасників обряду.
З давніх-давен на Зелені свята зберігся звичай поминати мертвих родичів. Днем такого вшанування є «поминальна субота» - перша після Зелених свят. Вечерю цього дня готували пісну, а сніданок та обід – скоромними. Обов’язково ставили тарілку й для померлих – «щоб причастився й покійник».
Так, уже вкотре, у селі Прокурава Косівського району проводиться фестиваль фольклорної та естрадної пісні "Зелені свята на Гуцульщині". Село Прокурава, гостинно приймає тисячі людей з усієї України.

“Ану пишні газди, газдині та газдівські діти,
кому сорочки вишиванки, красні гердани,
черлені пацьорки, коників з сиру,
банушу з грибами, смаженички карпатської...

На сцені трембіти сповіщають про відкриття фестивалю.
“Прикро, що в Україні занепадає народна культура, – говорять місцеві жителі, – і основною метою фестивалю є відродження автентичних пісень і танців та показ найкращих зразків українського естрадного мистецтва. Ми віддаємо честь і хвалу тим людям, які бережуть свою музику, пісню, танок”. В межах фестивалю також проводяться конкурси дитячої естрадної та фольклорної творчості. На Зелені свята до Прокурави приїзджають професiйнi та аматорськi колективи з рiзних куточкiв України та свiту, якi демонструють свою майстернiсть, національний колорит свого краю, різнобарвність народного мистецтва та особливості фольклору.

Звеселіло подвір'я
Прийшло зелене іря...
Везе Касійко бука, Бука зелененького
Для ґазди молоденького.


Сайт видавничої фірми Прут Принт створено в 2011 році з метою розповісти Вам про роботу сучасного українського видавництва. На сторінках даного сайту фірма презентує підготовлені її колективом нові видання, розповідає про проекти, які готує до друку, ділиться особливостями, труднощами та тонкощами своєї праці. Прут Принт - краща видавнича фірма нашого регіону!

Путівник - Культурні родзинки краю