Оркестр народної музики "Аркан"
Хай живе і процвітає ненька УКРАЇНА
А ми будем пам'ятати, що вона ЄДИНА!!!
Оркестр народної музики "Аркан" - це плеяда музикантів та солістів, кожен з яких індивідуально міг би стати окрасою концертної програми найвищого рівня.
Оркестру - чверть століття. Народжений натхненням подружжя Сергія та Любові Орлів 1976 року, в пору спалаху насильства проімперської ідеології над українським словом, українською музикою і культурою та їхніми проповідниками, він також зазнав ігнорувань, зневаги, принижень і утисків. Але Сергій, корінням з Хмельниччини, а родом з Гуцульщини, як істинний син своєї нації, незламно тримався свідомо обраного курсу на пошук, збереження і увічнення національної музично-пісенної спадщини. Для молодших нагадаємо, що це пора знищення Володимира Івасюка, нищення Василя Стуса, осудження Івана Дзюби за статтю "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та інших сумних для України подій. Але коли дволика соцсистема, виправдовуючись перед цивілізованим Заходом, мовляв, у нас нема ніяких утисків, влаштовувала суворо цензуровані огляди так званої народної творчості, обласні чиновники - "культуристи" змушені були згадувати про Орлів. Якось після одного із звітів у Івано-Франківську краєчком вуха почули у фойє такі слова членів журі: "Якби не оркестр Орла, то можна було подумати, що звітувала Тамбовська область". Адже характерною для того часу була така, з дозволу сказати, "коломийка":
"Кувала зозуля в зеленому лузі:
Ой як добре жити, ой як добре жити в Радянськім союзі".
Отоді Сергій давав зрозуміти, що таке гуцульська музика, а його дружина Любов - що таке українська пісня.
Сергій та Любов Орли стають популярними в тодішній Українській республіці. Оркестр виступає у Києві, Одесі, Тернополі, Полтаві; репрезентує народне мистецтво Гуцульщини в Росії, Литві, Румунії, Польщі; стає лауреатом республіканських та міжнародних фестивалів, переможцем радіо та телетурнірів "Сонячний вінок", "Таланти твої, Україно!", "Сонячні кларнети". Посипались запрошення з усіх усюд: педагогічного інституту Луцька, відділу культури Борисполя, буковинського професійного ансамблю пісні і танцю Чернівців, з Черкас і Вінниці...
Але жар овацій концертних залів у душах чиновників викристалізовувався в лід неприязні. Приховати такого рівня талант гуцула стало неможливим, і вони змушені були відбутись щонайменшим для Сергія визнанням: Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Зате подання на присвоєння йому звання Заслуженого артиста перекладали на дно найнижчих шухляд бюрократичних столів. Будь Сергій не таким запеклим "націоналістом", воздавай хвалу космополітичному мистецтву, знехтувавши принципами, закладеними в гени з діда-прадіда, звання Народного артиста УРСР міг отримати років п'ятнадцять тому. А так... звання Заслуженого артиста отримав уже у вільній Україні.
Так, широке визнання і можливість віддаватись музичному мистецтву сповна стало можливим тільки після 24 серпня 1991 p., з прийняттям Акта про незалежність України.
Не всі знають, що творча група кіностудії ім.О.Довженка запрошувала Орлів озвучити художні фільми "Останній бункер", "На рейді біля Фуджеу", що самородка-скрипаля Сергія Орла відшукав і зробив про нього фільм "Душі моєї струни" професор Санкт-Петербурзької консерваторії, відомий музикознавець Ігор Мацієвський; що з Кембріджського Центру біографічних знаменитостей надійшло повідомлення, що містер Орел С.С. визнаний Людиною 1992 року в галузі мистецтва, з чим вітають його авторитети Світу і заносять в Англійську королівську Енциклопедію.
Така ж і Любов Орел. Захопившись збиранням маловідомих пісень, коломийок, легенд, оповідок, вивченням обрядів, сформувала фольклорно-етнографічну групу "Шовкова косиця". Цей колектив першим у краю серед подібних отримав звання народного.
Звідки береться в Сергія Орла стільки натхнення, що кожен концерт він з оркестром відпрацьовують на максимумі? Якось він висловився: "Як гуцул, саме тут, серед гуцулів, відчуваю себе їхньою кревною часткою, клітиною могутнього і здорового організму в системі Держави, який тільки тепер вступає у фазу юності".
Скільки слухаємо "Аркана", стільки разів відкриваємо його для себе. Особливо втішає музикантів те, що на концерти приходить багато молоді і дітей.
Сергій Орел не шукає "легкого концертного хліба": як на столичній, так і на сільській сценах виконує з оркестром найскладніші твори, котрі потребують віртуозного володіння інструментами і багато поту. Кожен його день - це кількагодинна каторжна праця. Бо дуже хвилює його нинішній стан українства. Як любить говорити, гуцули живуть у горах, тому ближчі до Бога і менше зіпсовані бацилами низькопробної музично-пісенної "культури" Росії, котра заполонює Україну найгіршими зразками того, що вже віджило на Заході. І хвилює Сергія те, що нині вивойовувати українську пісню доводиться не десь на сході чи півдні нашої держави, а вже у нас, на заході, котрий з давніх-давен був оберегом національної культури.
Програми "Аркана" вражають витонченістю і діапазоном: тут і коломийки, записані у селах району, в неперевершеному виконанні соліста Павла Храпка, і приповідки Любові Орел; тут і безсмертний полонез Огінського, і вогнистий угорський "Чардаш" Монті, і аранжовані Сергієм молдовські мелодії.
Чули "Чардаш" у виконанні професійної угорської скрипальки? Проте такого виконання, як у Сергія, уявити неможливо. А що він виробляє зі скрипкою, коли виконує філігранного "Жайвора"!.. Люди забувають у цей час дихати.
Дуже важливо, що солістка Любов Орел, водночас ведуча програми, у процесі концерту довірливо спілкується із залом, роз'яснює спільність чи особливість музичних традицій інших народів Європи.
Сергій, маючи гострий аналітичний розум, чудову пам'ять і дар спілкування, може годинами розмовляти на професійну тему. Ну, від кого б ще можна довідатися, що навантаження на деку такої тендітної скрипки дорівнює 140 кг, що тільки у Ватикані є єдина у світі ікона Святої Богоматері, за лініями котрої давні скрипкові майстри Страдіварі, Гварднері, Аматі підбирали параметри своїх витворів, і що тільки завдяки чудодійним властивостям цієї ікони вони століттями залишаються неперевершеними?
Приємно додати, що оркестр "Аркан" - єдиний з самодіяльних колективів Прикарпаття - репрезентував область на урочистому концерті в Національному палаці "Україна" з нагоди 10-річчя незалежності. Тисячі глядачів мали змогу пересвідчитись, що талант Сергія і його вихованців - заворожує.
У неперевершеності маестро та його "команди" переконались і глядачі на майданах та в парках Києва, на Виставці досягнень народного господарства, де було відкрито павільйон нашої області, оскільки десять днів посланці Іва- но-Франківщини давали у столиці рідної держави свої концерти.