Сопілкарство.
Я знайшов вишневу гілку і зробив собі сопілку,
Я зробив собі сопілку дивну навесні.
Взяв я музику у неба, а у сонця взяв я вірші,
І сопілку ту із вишні принесу тобі.
Чарівна мелодія гуцульської сопілки ллється десь високо у горах. То співає Черемош старі пісні гірських музик.
Косівщина - пісенний край. Де з мудрим словом, а де й солодкоголосою піснею триває плідна праця майстрів. Віддавна робота й творчість на рідній землі спонукали гуцулів оспівувати свій край у численних казках та легендах.
Музика супроводжує наше життя від народження. Люди з давніх часів створюють і удосконалять різні музичні інструменти. Відтак і музичні інструменти – хочемо ми того чи ні – входять у наше повсякденне життя. Музичний інструмент - це предмет, за допомогою якого музиканти створюють музику або будь-які, у тому числі і немузичні неорганізовані звуки. Археологи стверджують, що перші духові інструменти виготовлялися з очерету, кістки або рогу тварини, морської мушлі, шкарлупи горіху, дерева тощо. Ці інструменти застосовувалися в повсякденному житті наших предків.
В українських Карпатах ще й тепер широко побутує довгий конусоподібний інструмент, виготовлений з дерева ріг, який носить назву трембіта. На трембіті повідомляють населення про надзвичайні події.
Існує на Прикарпатті галузь народного мистецтва, глибоко пов’язана з художнім різьбленням і випалюванням, - сопілкарство.
Сопілка – найпопулярніший народний музичний інструмент, відомий на Україні з давніх – давен. У полонинських пастухів цей інструмент відіграє дуже важливу роль у повсякденному житті.
На Гуцульщині існує багато видів сопілки, побутують майже всі різновиди флейтових інструментів: одинарна відкрита флейта-сопілка з 6-ма грифними отворами, одинарна відкрита флейта без грифних отворів — телинка; довга відкрита флейта з 6-ма грифними отворами - довга сопілка; короткі свисткові флейти з 5-ма і 6-ма грифними отворами - денцівки. Вони також залежать від форми, розміру, діаметра. Для їх виготовлення використовують різні породи дерев: явір, ліщину, бузину, калину, вербу.
- Телинка являє собою дерев'яну (з ліски) або металеву (з алюмінію) трубку без грифних отворів, довжиною 691 мм, діаметром 12 мм, товщиною стінки знизу 4 мм і зверху 2 мм. Для зручності видобування звуку верхня вдувна частина трубки зрізується навкіс. Це - сольний інструмент, грають на ньому хлопчики і чоловіки лише весною, перед Великодніми святами.
- Денцівка —походить від дерев'яного денця (корка), що вставляється у верхню частину трубки і утворює свисток. Існує два різновиди депцівок — з п'ятьма та шістьма грифними отворами. На денцівці з 5-ма отворами грають переважно коломийкові мелодії. На шестиотворній денцівці супроводжують співи, а також музикують для власної втіхи.
- Довга сопілка — дерев'яна трубка довжиною 480—787 мм, діаметром 13 мм, з 6-ма грифними отворами, без свисткового пристрою. На цьому інструменті колись грали коломийкові мелодії як для себе, так і для слухання, а також супроводжували спів.
- Одинарна відкрита флейта - це трубка циліндричної форми (дерев'яна або з металу) без свисткового пристрою, з 6-ма грифними отворами («дирками»), які розміщені двома групами по 3 на одній вертикалі. В процесі гри отвори то закриваються, то відкриваються трьома пальцями кожної руки. Верхній кінець трубки гладко і заокруглено обточений, на відміну від нижнього, чітко зрізаного. Частина трубки, починаючи з 6-го грифного отвору і до низу називається «голосником».
Характерною ознакою гуцульської сопілки є орнамент, виконаний різьбою чи випалюванням. Це надає інструменту декоративного вигляду. Зовсім недавно гуцульські майстри почали застосовувати в декоруванні сопілок розфарбовування і тонування. Різьба виконується спеціальними інструментами, що мають жолобоподібне вістря малого діаметра.
У деяких селах Косівщини сопілки розфарбовують у червоні, сині, зелені кольори, а потім вирізблюють орнаментальні мотиви з елементами рисок, ліній, кружечків, дужок.
Виготовленням сопілок займаються майстри з села Річка, Яворів, Брустурів, Тюдів, Космач. Останнім часом виготовлення сопілок набуло масового характеру.
Використання сопілки допомагає розвитку музичної пам’яті, чуття, ритму, тембрового слуху, виробленню виконавських навиків, стимулює творчу ініціативу. Вона входить у склад будь-якого ансамблю, чи оркестру українських народних інструментів, троїстих музик. Нині діють цілі ансамблі сопілкарів. Сопілка пройшла великий шлях свого розвитку – від примітивної очеретинки до сольного інструмента.