Одна з найталановитіших гуцулок у світі виготовлення прикрас із бісеру – Марія Дмитрівна Чулак, яка є представницею Івано - Франківщини, краю, де традиції бісероплетіння збереглися ще з часів XIX ст., коли захоплення бісером проникло в українське село. Народилася вона у с. Прокурава, Косівського району у родині Дмитра Чулака 21 вересня 1932 року.
Напевне, Бог дав їй такий дар дав, що в 5 років вже вміла хрестик шити… Потім у 12–13 років вже писанки писала і ніде цьому не вчилася. Народне мистецтво живе в її душі з дитинства.
Після закінчення школи працювала різьбярем, вишивальницею, а згодом і начальником цеху художніх виробів радгоспу «Брустурівський». Навчилася робити силянки і ґердани з бісеру. Захоплення переросло у справжнє мистецтво. Майже всі сестри, мама, донька пані Марії чарують над бісером, та її роботи можна впізнати серед сотень інших. З рідкісною красою її творчості знайомі не лише земляки, а й вся Україна, а також за кордоном.
Загальне визнання до Марії Дмитрівної прийшло у 1991 році, тоді вперше роботи пані Марії були виставлені на суд глядача у Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Її визнали як самобутню майстриню і прийняли у члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Марія Чулак плідно працює і бере участь у різноманітних заходах. З 1991 по 2008 рік роботи Марії Чулак презентувалися більше ніж на 20 виставках. У 1997 році Вона видала невеличкий каталог своїх робіт із короткими біографічними відомостями.
У 1976 році приїхала до села П’ядики Коломийського району, де живе й понині.
5 березня 2009 року відбулося відкриття персональної виставки Марії Чулак, «Весна іде, красу несе...».
Орнаментика її виробів почерпнута з глибин давнього гуцульського мистецтва: жучки, гори, ромби складаються у неповторні і красиві вироби мистецтва і є чудовим доповненням гардеробу.
Талант майстрині особливо розквітнув за останні десять років. Її твори є своєрідною школою для інших.