Субота, 23 лютого, 2019

Подорожі

Урицькі велетні - Тустань (частина 1)

Автор Віталій КРЕСЛАВ. Урицькі велетні - Тустань (частина 1)

Коротко про автора
КРЕСЛАВ ВІТАЛІЙ - народився на Галичині, 09.08.1989р., в місті Дрогобич Львівської області - молодий український фольклорист, краэзнавець, учасник багатьох дослідницьких та космоенергетичних експедицій в Карпатах, дослідник древніх пам'яток культури в Україні, зокрема Урицьких скель на Прикарпатті. Староста громади традиціоналістів "Червона Русь" (м.Львів), приймає активну участь в українському національному русі.

Публікувався в друкованих виданнях: "Молода Галичина", "За вільну Україну", "Музеї України", "Файно", "Дрогобич Стародавній" та інших.
Останні публікації:
- Останній мольфар. Пам'яті Михайла Нечая.;
- Стежками Франка. Чи справді були упирі у Нагуєвичах?

„У Карпатах є дуже багато красивих місць,
але Урич належить до тих,
куди, приїхавши один раз,
запам'ятовуєш собі його на все життя".
(Іван Франко)

УРИЦЬКІ СКЕЛІ

Сотні тисяч мільйонів років на схилах північно-західних українських Карпат стоять могутні і непорушні, прадавні, чудернацькі камінні велетні - скелі в селі Урич. Немає аналогів ця твердиня. Щороку сюди з'їжджаються тисячі шукачів історії, тисячі романтиків аби побачити, аби завітати у гості до цієї унікальної культурної і духовної знахідки Карпат.

Карпати. Урицькі скеліКарпати. Урицькі скелі

Складаються Урицькі Скелі із семи груп сірих, грубоватих за формую, монолітних кварцових пісковиків. Основними із них є три: Камінь, Мала Скеля та Острий Камінь. Загальна їх площа - 35 684 гектарів, висота над рівнем моря - 600 метрів. З різних боків цей «ансамбль» оточують схили гір: Горбище, Старий Горб, Турків, Товар, Стовба, Діл, Перенизь, Вороновий хребет, Кічерка, Горб, що робить їх неприступними і в наш час.

Розклались тисячолітні глиби якось чудернацьки, майже як пазл - вертикально, у декілька рядів, один на оден, внаслідок чи то тектонічних зрушень і вивітрювання, чи то діями тих самих, що звели піраміди та інші об'єкти, типу Стоунхендж у Англії... Ось так писав про них великий український поет та культурний діяч Іван Франко: «…в лісистих проваллях… в величезних камінних «бовдах» якісь дивні віки, якась старинна, дивна, запропавша культура записала твердими і глибокими буквами свої сліди».

Урицькі скелі - це справжній подих тисячоліть, буфер між світом сучасним явним і світом минулим, неоціненним скарбом, який дійшов до нас ще з часів працивілізацій. Саме тому Урицька Котловина містить найбільшу в Карпатах кількість наскельних зображень - петрогліфів. В них свобода і гармонія, в них любов людей до природи. Це символи Сонця, вовки, сокири, блискавки, олені, свастика, "колесо Юпітера", "ріг достатку" - все це підтверджує висновки багатьох вчених про те, що цей комплекс - найбільший храм Сонця в Європі, місце пращурів давніх слав'ян - гіпербореїв.

1. Скельна група КАМІНЬ

За часів Київської Руси та Галицько-Волинського князівства (ІХ-ХVІ ст.) на найбільшій скельній групі Камінь, площею у 3 гектари, було вбудувано унікальну дерев'яну споруду - місто-фортецю Тустань. Це був важливий стратегічний об'єкт не тільки Київської Руси, але й усієї тогочасної Європи. Слугував він як оборонна лінія та прикордонний митний пост. Тут стягувалось мито з купців Португалії, Туреччини, Угорщини, Польщі тощо. Багато хто з них віз тканину у Китай, інші їхали за сіллю в один із найбільших центрів солеваріння - Дрогобич. Назву таку фортеця отримала не просто так, а через часту вживаність вартовими словосполучення "Тут стати!". Кожен, хто проходив через місто, мусив зупинитися, заявити про свої наміри, сплатити данину і аж тоді рухатися вперед. Група Камінь поділяється на окремі умовні частини: Великий Камінь, Окремий Камінь, Малий Камінь, Велике Крило і Мале Крило.

Схема скельної групи Камінь. Реконструкція М.РожкоСхема скельної групи Камінь. Реконструкція М.Рожко.
1- дорога до фортеці; 2-міст; 3 – перші ворота, в’їзд; 4-солярні знаки, артефакти; 5-другі, внутрішні ворота; 6-окольний град; 7-детинець; 8-внутрішній дворик; 9-північний схил Каменю; 10-колодязь; 11-південно-західні передмістя.

1.1 Дитинець

Місто-фортеця складалося із трьох частин — "дитинця" ("Днешній град" або "Вишгород", "Гора"), "окольного граду" та околиць — "посади", "кінці". Існує версія, що за часів князя Данила Романовича (Галицького) городяни вкрили фортецю добрим шаром спеціяльного розчину, що використовують у будівництві і в наш час (фарба-лак), аби зміцнити поверхню пісковиків, захистити їх від вогню, вологи та опадів, протидіяти грибкам, моху та іншому забрудненню. Інакше б скелі втратили форму та з віками просто обросли смереками, буком та ліщиною. Такий розчин добували або з папороті-аспленію та інших кальцієфільних рослин або з родовищ нафти, яких на Галичині на початку XIX ст. було найбільше в Європі. Дослідник Григорій Логвин висунув свою гіпотезу, згідно якої мури замку були обмазані глиною і побілені, що доволі було поширено серед міст білих слав'ян (білих хорватів). У 1986 р. вчені на чолі з найпершим дослідником Тустані Михайлом Рожком офіційно зафіксували обмазку білою глиною зрубних стін Тустані на висоту 15 метрів.

Скельна група Камінь. Дитинець.Скельна група Камінь. Дитинець.

Дитинець знаходився на скельному плато Каменя та являв собою міську цитадель. Проміжки між кам'яними брилами були заповнені дерев'яними колодами та балками, які встановлювалися у продовбані пази, що їх тисячі. Крила фортеці часом дуже нагадують повалені кам'яні стовпи - менгіри (від нижньобретонського maen «каміння» та hir «довгий»). Призначення менгірів не має однозначного пояснення — скоріш за все вони правили за релігійно-культові споруди, пов'язані з культом Бога Сонця (Ярила, Ра).

 Великий поламаний менгір, провінція Бретань, Франція.Великий поламаний менгір, провінція Бретань, Франція. Мав висоту біля 20 метрів.

На протязі столітть фортеця пережила кілька будівельних періодів: п'ять - дерев'яної забудови та два - кам'яної, про що свідчать залишки кам'яної стіни товщиною 2,5 метри, яка з'єднює Великий Камінь з Великим Крилом. Північна частина Каменя являє собою відокремлену скелю, називають її - Окремий Камінь. Саме тут зафіксована 5-поверхова забудова V-ого будівельного періоду - оборонна вежа. Невідомий галицький літописець згадує про неї так: «І вежа стояла посеред города висока, щоб бити з неї довкола города. Знизу зведена з каменю п'ятнадцять ліктів у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена як сир, сяяла на всі сторони». Для прикладу, триповерхові хороми в Коломенському городищі (Москва) були зведені з дерева лише в XVII ст., і вважалися "найбільш складними з відомих зразків дерев'яного хоромного будівництва на Русі". Проте п'ятиповерхова забудова Тустані заввишки 25 м існувала вже в XIII ст. Це можна прирівняти хіба що до висоти сучасного восьмиповерхового будинку. Уявити собі споруду такої висоти, побудовану з дерева, навіть станом на початок XXI ст., досить складно.

Дитинець в різний часДитинець в різний час

В дитинці розміщувалися княжі та боярські двори, там жили також дружинники і ремісники, які обслуговували княжий двір та боярські хороми. Під час облоги міста ворогом, дитинець ставав останнім притулком для городян. Саме тому, з північно-західного боку граду у скелі видовбані дві цистерни із блоків заввишки 4 метри (обороноздатність - 23 дні для 50 осіб) та 14 метри (оброноздатність - 180 днів для 50 осіб), а у підніжжі західного підніжжя Каменя - 30-метрова криниця. Стіни криниці охайно витесані по всій її глибині, а її продовження на поверхні у вигляді шахти свідчить про те, що вода при наповненні криниці подавалась до інших ярусів фортеці. Вода у цистернах спеціяльно очищувалась, для цього на дно клали ялинкові гілки, потім пісок, і так в декілька ярусів, для того щоб вода у цистерні насичувалась киснем і довше була придатною для пиття.

Внутрішній дворик, боярські хороми. Реконструкція М.РожкоВнутрішній дворик, боярські хороми. Реконструкція М.Рожко

Найвища точка Каменю становить 90 метрів.Тут було вбудовано унікальний гострий дерев'яний купол - з нього можна було прострілювати усю територію городища і прилеглих до неї шляхів. В середині фортеці багато вузьких, довгих проходів-гротів, очевидно, колись їх використовували як виходи до інших скельних груп (зокрема Жолобу - 4-та скельна група) та як запасний вихід або просто шлях до води.

Карпати, Тустань. Залишки кам’яної стіниКарпати, Тустань. Залишки кам’яної стіни

Подорожі - Мандри Карпатами