Середа, 28 червня, 2017

8.24. Заповіт прийдешнім поколінням

Насамкінець хочемо залишити Тобі цей своєрідний віршований заповіт, записаний у щоденнику ще одного кобацького дивака - Василя Пилипа у 80-ті роки минулого століття. На жаль, автор вірша нам невідомий.

І ГАЙДА! ГАЙДА!

Поки ми не стали жменькою золи,
Доробім, що предки наші не змогли:
Долюбім, досіймо, доорімо лан
І врятуймо землю від руїн і ран.

І вперед щосили! І гайда, гайда !

Поки ми не стали жменькою золи,
Кличмо добрих, вірних за свої столи.
Поділімось з ними всім, що в хаті є.
Що сховав - пропало, що віддав - твоє.

І вперед! Сходімось - і гайда , гайда !

Поки ми не стали жменькою золи,
Думаймо, чи чесно вік свій прожили.
І якщо дороги із падінь і зрад,
Повертаймо коні - і гайда назад!

Каймося! Молімось! І гайда , гайда !

Поки ми не стали жменькою золи,
Бийся, моє серце, і боли, боли!
Завжди, де є правда, ще буває лжа,
Що готує правді гострого ножа.

І борись щомога! І гайда , гайда !

Поки ми не стали жменькою золи,
Вперто йдім до сонця, як батьки ішли.
Хай стрімкі вершини сяють і зовуть,
Хай світанок світлу подарує путь.

І вперед, із сонцем! І гайда , гайда !

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм