Середа, 24 травня, 2017

8.9. Одяг

ОДЯГ

Одяг та його придбання не вважався в давні часи такою основною проблемою, як зараз є для Тебе, чи Твоїх батьків. Які тому причини, зрозумієш, коли дочитаєш цю статтю.

Отже, для одягу основним критерієм ціни була:

а)    довговічність. Ніколи не справлялося щось на зиму чи на літо, чи на рік. Одяг справлявся на все життя;

б)    різновікове і різноваріантне використання. Одяг був буденний і "про свєто", якщо буденний зношувався, то "про свєто" служив кільком поколінням у роду, незалежно від віку і статі.

Отже, буденний одяг.

Влітку - полотняна сорочка з небіленого "зрібного" полотна, підперезана поясом для жінки, сорочка і "портіниці" з того ж полотна для чоловіка. На голову жінці - платина, чоловікові - "соломніний" капелюх. Для дітей: стара ненина, або дєдева сорочка, підв'язана мотузом, незалежно чи то хлопець, чи дівчина. Перші "портіниці" неня справляла синові, як він свататися до дівки йшов.

Про взуття мови нема, бо від снігу до снігу ходили босі.

Взимку на ноги взувалися постоли і "сукнєні" капці у багатших, а біднішим доста було "унуч" (онучі) з старої одежини. У хаті були в тім самім, а надвір мали старий кожух, або курушину, або сардак.

"Про свєто" одежу "старали" дівчині або хлопцеві "до слюбу". Тоді вже незалежно від пори року справлялося все. А це було:

а)    для дівчини: З біленого полотна довга сорочка вишивана темно-червоними нитками. Вишивали плечка, прошивку, брацарі, "обкидали" пазуху "кочілистим шитєм".

Потім ткалася запаска обов'язково з заполоччю, опинка і "поїс" (узорчата, довжиною 2 м смужка, шириною в 3-4 см). У кушніра шився кожух з білої шкіри, "рісний" (в зборочку по лінії талії) і курушина (коротка безрукавка з вичиненої шкіри, вовною до середини, оброблена смушком, та ще й "писана", тобто вишивана, оздоблена крашеними вовняними нитками, шматочками шкіри і "капслями" та пишними "китицями" - зав'язками). Багатій дівці шили ще й сардак. Купувалися в крамниці "шалінові" хустки - велика і мала, а також шилися у шевця чоботи або черевики.

б)    для парубка: З біленого полотна вишита коло шиї і коло руки сорочка на випуск, окрівка (довгий тканий пояс, шириною 10-12 см), портіниці (штани з білого полотна), холошні (штани широкі внизу з чорного сукна), курушина біла, кожух, сардак, гугля, чоботи юхтові і шєпка смушкова чорна або сива.

Оце й був одяг на все життя і зостатися мав ще дітям на свято і внукам на будень. З того всього, крім хусток і заполочі на запаску, нічого не купувалося. Все "робилося" з свого: шкіра, полотно, сукно, нитки - все виготовлялося власноруч у своєму господарстві.

Святковими були дні весіль та хрестин. Але все це відправлялося не так бучно і не так довготривало, як зараз.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм