П'ятниця, 20 жовтня, 2017

8.3. Предківська хата

ПРЕДКІВСЬКА ХАТА

Переважно хати в нашому селі будували дерев'яні. Але це робили заможніші люди. Це була будова десь 7х4 м. Мала "велику хату", "хатчину" і "хороми". Двері суцільні, закривалися на "клямпу", а надвірні - з грубих дощок, мали зсередини засув, над тим засувом круглу дирку. В ту дирку знадвору вставлявся гачок і по реберчастій поверхні відсував засув. Стелі в хоромах не було, видко було комин, який служив для копчення і збереження м'яса, тобто свинської голови, ніг, ребер, ковбас. Попід усю передню стіну глиняна призьба (приспа). Влітку її старанно змащували коров'ячим послідом, розведеним водою, а взимку закладали снопами до вікон, аби в хаті було тепло.

У "великій хаті" було два або й три віконця, у "хатчині" - одне, в "хоромах" завсіди було темно. Там стояли бочки з квашеною капустою та огірками, а також стояв "гамбарь" - дерев'яна скриня для муки. Підлоги в хаті не було, земля також на кожне свято змащувалася "гівнічьком", а довкола попід поріг, стіни, піч підводилося сажею рівним "пасочком" в 3-4 см.

В хаті постіль (накладені на дві лавки (ослони) 4-5 дощок) накрита веренею. Одежа висіла на "жердці": стеля в хаті була дерев'яна, до сволока кріпилася ця жердка. Це була ніби шафа для верхнього одягу, а для ниж-нього, веренів, полотен була скриня, або куфер; далі стіл. Стіл робився шириною в 60-70 см, але довгий, майже 2 м. Верхня дошка зсувалася, а всередині не шухляди, такі столи були вже десь з 40-х років ХХ ст. А давні столи - це коробки, накриті двома широкими збитими докупи дошками. В столі зберігалася посуда. Крім цього миски викладалися в миснику, ложки - в "кошелику". По всій довжині і передньої, і "образової" стіни - лавиці. Коло печі стільчик для того, хто підкладатиме "ломаджі" в піч. В куті коло печі кочерга, лопата, часом мотовило. В деяких хатах ткацький "варстат".

А в "хатчині" - як де. Якщо в сім'ї жили два або й три покоління, то в хатчині в запічку хтось із стареньких і жив, і спав. Під "постелев" у хаті і в хатчині "барабулі" насипом, а на "лавиці" в сіні яблука в куті, "аби до Різдва достоїли". То вже як дезодорант у хаті.

Хата вкрита соломою. Навколо обгороджена плотом, вхід через ворота або "лісу". Ліса не відкривалася, а лиш відсувалася, закриваючи таку собі дирку в плоті. Сама ліса плелася з тонких прутиків на кількох коликах.

Так виглядала хата майже заможних газдів. Хата бідака була глиняною. Горожене патиччя обмащувалося жовтою глиною, замішеною на соломі. Малесенькі в метр хороми і хатчина 3х4 м, або 3х3 м. А часом і без "хорім", просто знадвору в хатчину. Дві таких ще в 50-і роки в селі були.

Десь у 30-х роках ХХ ст. в село вже прийшла молодь із заробітків у Канаді. З'явилися хати на 4, тобто на 3 кімнати і комору з просторими через всю хату хоромами, на 2 виходи. З'явилися хати з "галєріями". Пізніше ті галєрії стали верандами. Такі варіанти будівель добре збереглися і зараз. Коли зайшла мода мурувати хату з цегли, для бідніших з'явився варіант цегли - "саман". У форму десь 30х40х20 (приблизно) туго набивалася замішена з соломою глина, потім така "цеглина" сушилася ціле літо, а потім з тих "саманів" будувалась хата. Тепла в ній було мало, а сирості й цвілі достатньо.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм