Вівторок, 23 травня, 2017

7.2. Щоденник ч.1

ЩОДЕННИК
частина перша
(В тексті збережено все так, як було в рукописі автора)



Пропонований тут „Щоденник" писався нашим земляком з 20 листопада по 16 січня 1914-1915 рр., коли Черемшина з дружиною перебували неспокійні часи в домі діда Олексюка на Заліській горі, де власне, пройшло все його життя: дитинство, вакації гімназійні та університетські, а за тим доволі часті приїзди. Там мріялося йому доживати віку, тому перед 1927 роком мав намір продати свою частку майна у Снятині. Туди, до тої хати, до свого саду, направив він і свій погляд, і свої останні кроки на цій землі...

Хатина була звичайна, сільська, віконця маленькі, світла мало. День приходилося сидіти в хаті: одне через окупантів, друге через постійні стріли. Бої ж ішли не так далеко: над Косовом „хлипало небо", а в Корості (так зветься недалекий ліс) окопами земля помережана ще й досі. А коли наступала ніч, було вільніше вийти надвір. Тому то й, думається, кожний запис містить відомості про погоду, про місяць.

Вперше „Щоденник" був опублікований в 3-му томі трьохтомного видання 1937 року у видавництві „ Ізмарагд" під редакцією Євгена-Юліана Пеленського. Вперше і ... востаннє. Бо всі радянські видання не могли допустити слова „москаль", а в щоденнику саме так називає Черемшина представників російської армії.

Блаженної пам'яті Федір Погребенник мав намір зробити повне видання творів М. Черемшини до 125-річчя від дня його народження і тому доручив мені підготувати коментарі до тексту щоденника. Та планам не судилося збутися. Тому тільки тепер виконую обіцяне і радію, що бодай земляки Черемшини знатимуть, чим жив він тих два місяці в окупованому селі.


(Листопад 1914 - січень 1915)



Михайла, 21.11.1914.
субота. Мороз. В середу по Михайлі, був вже мороз, а місячна ніч, бранка в Бере (*Берегомет)... В суботу по тім москалі в Вижниці.

20.11.
Місяць в повні. Москалі в Кутах і Вижниці.

28.11.
Вечер мрака. Москалі до Кобак, а рано 29.11. неділу до Кут 40 гармат.

Vorspan - підвода 1.11 і прийшли 20.11., а відтак 23-6.11 знов пішли.

Теми: Форшпан. Заціпити зуби. Війт. Бранка. Бранці.

28.9.1914.
Битва над Косовом. Перед першим, перед 21.11. під Чернівцями битва. Кавказькії з 5.11. більше інтел. ніж донські. Під Сокільським була битва перед Воведенієм день, або 2 дні.

Від 21.11. до 28.11.
мороз мрака. На Михайла 21.11. сніг і мороз, ночі ясні, але не повня.

28.11.
Вечером коло 5. приходять москалі піхота і кінно в ціле село, ночують, а 29.11. рано до Кут. Мрака цілу ніч і мороз, але місяшно.

30.11.
Місять в повні, мороз ще, над Косовом стріли з гверів, зрідка з гармати аж до вечора.

1.12.
Місяць вповні, мороз, ясно.

2.12.
Місяць вповні, легший мороз, ясно.

3.12.
Місяць вповні, попустило, сніг топиться. 2 козаки були в Басі, каже, що забрали футерко, сливки, киптарик. Рано 10 г. Іта до нас сховалась. Ясний теплий день. Від 1-го на Старих Кутах грим чути рідку гармату і стріли з гверів. Ао вечора.

4.12.
Св. Воведеніє. Їдуть долів м. форшпани і бики і станули в Кобаках. Ясний день, як і була ніч ясна. Вечером повели 54 наших бранці з 24 рег., між ними і свинар Валлєн з Заболотова, які дають наших людям картки до родин. Десь в горах в корчах їх перелапали. Москалі співають і гурра кричуть, обіцяють, що їм буде добре і там поправляться. Канцелярія громадська освітлена, у Ківи варять. День мякий, ясний. З вечірні люди, дівки і парубки дивились до вечора. Один з москалів на дорозі продавав хустки, пацьорки, заполоч, чоботи, спершу кликав в хату, а відтак виніс на дорогу і продавав. Коли давали дешево, то казав, що його жінка в Заболотові ліпше продасть. Жадних стрілів.

5.12.
В ночі було мрачно дуже, місяць сходить по 9 г., в день мрачно, але ясно, пополудне загальний мряч. Я рубав липину і вільху. Не чути жадних стрілів.

6.12.
Неділя. Рано о 9 г. прийшли до нас 2 донські козаки. Взяли хліб, і випили молоко, і 2 курки мимо просьб мами. В сивих шапках, сивий мундур, а зверху біла порошниця полотнянка. Арапник на плечах, вуса біляві, лиця червоно-білі, набрясклі, спиті, все тикають. Ти, каже, баші штоб поймал пару курей. Як забрали, сміялись на дворі. Тинкалючку виділа жінка під дверима, а відтак побігла за коз. До Басі, а відтак до Параски, Тинкалюк сказав дєдеві, що були у нього і жінка була, жалували, що бідак і нічого у нього не взяли. Ходять по 2 або по 4 за курками. У Барділуса взяли 3, у Якима 2. Чути стріли від 11 г. десь в Ворохіт (*Ворохті), від Косова. Були 9 козаків в церкві у бабинці між дівками.

7.12.
Ніч з 6 на 7 хмарна і мрачна, пів місяця тілько, але виднося і тепло, нічого морозу не було і день дуже теплий. Рано 8 г. їхали м. форшпани 100 до Кут.
Коло 10 г. показалося сонце зза хмар синіх, (досі були сірі сніжні).
День дуже теплий і безмрачний. Гори чисті, ліси темні (перед тим інієм покриті). В ночі впало трошки снігу (потерусив) дерева без інею. Обава, що ходять за курками. Ми встали рано 8 г. Чути від S11. гарматні стріли десь в Яблонові, зі сторони лісів (Ходосова). На м. патрулі в Коб. Осталось 10 козаків. Їли кури і викинули зо 2 міхи кісток, а Піштак і ще один, обгризали кости. Вартового козаки частували, але не хотів, так само Дуця не хотів, казав що піст. Продавали 3 коні (старший) по 40 зр. (а варт по 200 зр.) але ніхто не купив. Старший казав, що де 2 корови там відберуть і дадуть бідним.

Весь день теплий, від полудня ясний, без мраки, а вечір зовсім ясний. Юпітер на полудни на червонаво пухкім небі, на заході хмара з попелу, а в середині отік ватра. В селі тихо, лиш пси гавкають. Півмісяця сходить по 9 г. вечером - а в день його видно десь до 11 г. на заході. Ходили вночі шукати дівок по хатах там, у кого є дівки. В Кутах казали Ст. Кут. і Кут. засипати шанці, бо нащо було такі збитки робити. Йде чутка, що у кого 2 корові, відберуть одну і роздадуть бідним.

8.12.
Ввесь день ясний і теплий, над горами хмари. Сніг масліє, топиться, аж поля чорніють. З ранку стріляли далеко - хлипало небо над Косовом. Один козак голився у Пантели. Ми гонимо за складкою і нема. Барділус фукав, коли дєдя хотів половину взяти до грошей. Форшпани моск. все їдуть до Кут цісаркою (*цісарська дорога, битий шлях), а з Кут порожні до Снятина. Один солдат їхав на порожній фірі і питав Федорчука, чи не купив би табаку папушу. Федорчук прийшов вечером попрощатись, бо досвіта їде в Снятин. Нам його жаль - грошей нема. Надія притуплюється, бо ясні, немрачні дні, а стріли далеко - дальше як вчора, значить наші цофаються знов. Саїнок Василь оповідав мені, що 1000 сальв дано до 1 козака і вбили мадяри коня, а козак вийшов цілий. Казав, що офіцири гуляють і співають, що зрада, а козаки вірне служать свому цареві. Ввесь день постиваємо, що прийдуть гості, але доси (9 г. вечора) не було. Місяць ще не зійшов. Ночі без мраки і теплі. Ж. варила мило від Єлени. В Кутах жиди шанці засипають. Бася лаяла якусь хлопку з галерії голосно за то, що справляли на неї. Рано я ходив до Лейзора міняти гроші, а він казав, що зо 50 людей піде на шибеницю за справлювання.

9.12.
Складка у Барділуса. - їдуть моск. форшпани то в Кути, то назад. Патруля м. все стоїть. Ночували 2 коз., один у Кондревички, до якої приходить Дивонєків дівка, а другий у Петручки. Рано 4 ходило на здобич до Аби, до Герасимюка. - Стріли ледве чути десь в стороні Косова. Хлипання неба. (Пліна - прозряча скірка на салі, пендига - страва з муки, що жене). День ввесь теплий, ясний, лиш рано долинами мраки. Довідуюсь від людей, що під Сокільськім, самі гуцули уложили так скали, що падали на м. Місяць по 10 г. сходить, уже серпок. Був жид від Басі і скаржився, що взяв у застав 2 кожухи і 2 сердаки і дав перед м. до перехову ґаздині в потоці, а та сьогодні замельдувала, що м. все забрали. Жид її не вірить. Пантела оповідав, що у Кондревички і Петручки кучмарі ночували: там їх фестунок. Вечером повели знов 54 бранці наших (магярів). Були в подертих мантлях, голодні, черевики без золів так, що пальці до снігу торкались. Козаки в чоботах і футрах кричали до людей: Смотріть, якії ваші бідні. Дайте їм сапаги. Жиди придивлялись, але нічого не давали. - Довжник каже: перше ми носили кури до Мошка, аби відвів ліцитацію, а тепер ліцитацій нема, а кури беруть кучмарі. Ті кури мали жиди забрати і так.

10.12.
Четвер. Посилаємо Стефана Токарчука по орудку до Кут. Жінка зробила 5 ковбас. Кажуть торгові, що з Рожнова відійшли к. до Косова, але в Тростянці є. В Ілінцях позбиткували людей і Народний Дім. Курилишин хлопець вечером повістить про щасливу їзду п. Федорчука і що всю пенсію дістане, яку був би втратив, колиб пів години пізніше приїхав. Коли к-ам сказано, що їх в горах бють, вони кажуть: най бють, єсть що бити. Декотрі з солдатів нарікали, що через лихих командантів програють в горах війну так, як з японцями програли. В день тепло, долом мрака, а через мраку сонце. Горами мрака рідка. Ніч на завтра зоряна, долами мраки, тепло.

11.12.
Мрачно ввесь день, місяць сходить над раном. Козаки вештаються до Петручки Кондревички. Вечером 9 г. ломить дошку в паркані козак у Іванчука і входить до тамтої хати, питає де 2 дівки Курієв 5. Коли взрів на печі Параску, лізе на припічок, світить сірником і обзирає. Входить до нас. Я йому про війну, а він: "Хотіл оставить памятку от донцких. Вона пошла в Косів, там єї брат помйор. Ну да, хорошая дєвушка". Жінка перестрашилася в другім покою і ночувала убрана. У вечір повістує Дуця Данилів, що козаки мають втікати, бо йде наших 12 корпусів. Іванчук казав, що завтра йдуть у Кути.

12.12.
День зраня ясний, від полудня мрака. Кажуть, що вночи їхали форшпани долів, а рано два козаки з Кутів тут до касарні прийшли. Ми вішали вудженину на поді. Стрілів жадних. На сьогодня в ночі був добрий мороз. Дєдя грозить, що на другий раз буде стріляти.

13.12.
Тепло, жадних стрілів. Ніч темна, місяць над раном. В ночі мороз, іней. Читали ми "Камінну душю".

14.12.
Ясно, тепло, в ночі мороз, без стрілів, хоч кажуть, що над Кутами чули. Патруля ходить, а актів війтові видати не хотіли конкуренційно (?): Що тут Franz Josef рядить? тут ми командирі.

15.12.
Заплатили за молоко 3 fl. Хмарний, теплий день. Мряч рідкий. Чути фіри їдуть то вгору то в долину. О 12 г. показується сонце зза хмар. Стрілів не чути, хоч кажуть, що вчера бились в горах і 8 бранців повели. Читав "Южную Мысль" з Одеси. Пише, що серби взяли 25.11. наших 20 тисяч в неволю і що моск. увійшли на Венгри. Ніч тепла.

16.12.
Хмарно, тепла ніч і день, долиною і горами мряч. Підводи ідуть. Дощ паде в полудне.

17.12.
Тепло, ніч темна, гори темносині, красний темний гранат. Вечір хмарний.

18.12.
Хмарно - тепло - ніч темна. Кажуть, що ранений якийсь високий старший москаль умер у Вижниці і нашим попам наказано явитись на похорон.

19.12. Миколая.
Рано Федор Гарасимюк оповідає, що ночував у нього козак і що коло Шипоту м-ів побито та вони цофаються у Вижницю. Кажуть що козаки подібні в обходженню до гуцулів. "Галубчик" a'lа по лиці гладяться. Якось Максимишина ходила скаржитися до старшого, що за нею аж з Кут гнався козак і напастував, а в хаті 4 рази вистрілив з револьвера, але старший тут патрулі хотів зразу відобрати оружжя та лишив йому і нічого не казав.
Чотири ґазди (Рудяк...) скаржились в Кутах старшому на рабунки. Приїхав делегат козак, аби збадати, але жалобники зі страху поховались, а він грозить, що їх позамикає.
Рано коли жінка виходила... через лісу увійшов до хати козак і жадав хліба. День від рана ясний, теплий, в ночі малий мороз. Гори ясні. Жадних стрілів не чути, начеб наші шанували імянини царя. Патруля співає:

Най жіє цар Николай
Виграв золотий край.


20.12.
День ясний, теплий, ночі темні, місяць серпом, тільки з вечора. Яким оповідає, що повели нині 280 бранців, наших жовнірів і що повели гуцулів, 20 жінок і дівок, тих що каміння зі скал спускали, а село їх спалили. Нагайками їх били, аж кров йшла. Кажуть, що то хлопці гуц. перебрані за жінки і дівчата. На шнурку всі гуцули повязані. Козаки донські кажуть: Ми нікого тут не вішаємо і ведемо їх, най там у нас вішають. Коли вели жовнірів, кричали, аби люди їх розпізнавали, аби їм давали їсти, бо голодні і босі і підрані.

21.12.
Зачинає холодний вітер, хмарно, в хмарах сніг. Вмирає тітка Гафія.

22.12. Анни - Зачатіє.
Вівторок. Холодний східний вітер. Місяць з вечора майже половиною на полудні, біжить на захід. Мрак нема. Снігу на землі мало. В напрямі Косів чути дуже далекі гарматні стріли. Патруля стоїть дальше. День зимний і хмарний.

23.12.
Середа. Пополудні ховають тітку Гафію. Не було дяка, то дєдя заступав. Рано йшли м. солдати і козаки з Кут долів через село і підводи і військові. Казали весело, що ми останемо під Росією, а Варшаву возьме наш цісар. В Рожнові тиф ґрасує. Зараз однак по війську їхали м. підводи до Кут. Одні з м. солдатів, їдучи долів, казали, що йдуть на Чернівці, а другі, що на Перемишль. Ввесь день дуже холодний східний вітер так, що я не міг піти на погріб тітки і молився дома. Єлена оповідає, що була в понеділок в Кутах, і бачила, як солдат купував згарду та казав, що купує для доньки своєї. Вечір ясний, бо по полудні пів місяця, але вітер студений гаразд. Похід війська м. дуже зацікавлює. Казали, що половина їх осталась в горах.

24.12. Польський св. Вечір.
Ввесь день вітер малий, лагідний, на дворі тепло - то хмарно, то під обід ясніше місцями. Тісаркою (*Тісарка - цісарська дорога, битий шлях) женуть форшпани м. наладовані до Кут, а порожні долів і співають. Рано пішла чутка від жидів - неня, і від Ів. Зеленського приніс дєдя, що 18.12. наші в горах побили м-ів, убили такого старшого, що воліли собі край взяти, відобрали 20 гармат, а в полон взяли 8.000. Жиди кажуть, що м-і утікають. Наладовані підводи до Кут не потверджують того. - Місяць світить над хмарами половиною до 12 г. в ночі.

25.12. Польське Різдво.
Пятниця. В день хмарно і вітер східний, холодний, але мороз малий. Рано мрачно, опісля мрака горами. В напрямі над Косовом чути часті гарматні стріли. Настя довідалася від Чепиги, що повернув з Відня, що наші зближаються, але дуже хлопів вішають, на грушці, яблуні, де попаде. Кажуть, що вчора тамже також стріляли. Гуцул віз на санчатах цебри і коновки міняти і казав, що чув, що гупають у горах. - Вечір хмарний, місячний і вітер дуже холодний. Дєдя ввесь день за берізками в дичині не ївши.

 

ПРОДОВЖЕННЯ в 7.3. Щоденник ч.2

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм