Середа, 24 травня, 2017

3.1. Танасій Дмитрович Сайнюк

Танасій СайнюкНародився в селянській сім'ї 2 лютого 1921 року в хатині під За-ліською горою за кілька сот метрів від родинного місця Марка Черемшини, в простій селянській сім'ї.

З 1927 по 1934 вчився в Кобацькій школі. Допитливо пізнавав науку і, закінчивши 7 класів, продовжував самоосвіту, працюючи бібліотекарем. Сім класів на той час мали одиниці і це була найвища сільська освіта. За час навчання активний і небайдужий хлопець, незважаючи на високу успішність, виключався зі школи, бо був арештований за організацію школярського страйку. В бібліотеці також потерпав, бо польські урядовці не дозволяли читати книжки, які підпільно передавав читачам-селянам молодий бібліотекар.

В 1939 р. вступив у вечірню школу сільської молоді в містечку Кути. В лютому 1940 року його серед кращих учнів вибрали на 6-місячні педагогічні курси в Коломиї, а по закінченні їх направили вчителем початкових класів в гірське село Розтоки. Дальшу освіту продовжував в Коломийському педагогічному училищі.

Почалась війна. 2.07.1942 - арешт, Коломийська тюрма, через місяць - примусові роботи в Німеччині, що тривали до 26 квітня 1945 року. Після звільнення - мобілізація, служба в армії і, нарешті, повернення додому в 1946 р. Знову продовжив вчительську працю. До серпня 1949 р. вчив дітей в Слобідській початковій школі. Одночасно закінчував Коломийське педучилище, вступив до Чернівецького університету. Кутський райвідділ освіти призначає молодого перспективного вчителя директором семирічки в В. Рожині, потім в Білоберезці. В жовтні 1952 р. отримав нове призначення: лектор Кутського РК КПУ, а в 1954 р. - лектор Тисменицького РК КПУ.

Наступні 4 роки, до 1958 - директорування школи в Чорнолізцях і заочне навчання в Станіславському педінституті на філології.

Подальші сім років - працював директором школи в рідних Коба-ках, а з 1965 до 2 лютого 1981 - в Рибненській восьмирічці. Рівно в шістдесят років провів свій останній вчительський урок і директорський робочий день, і вийшов на заслужений відпочинок, залишивши за собою 7 шкільних будов в різних селах, шкільні сади.

Сорок два роки був членом КПРС, але фанатом не був ніколи. Віддав роботі все і не взяв собі нічого, крім значка "Відмінник народної освіти України" в 1977-му та Почесної грамоти Президії Верховної Ради УРСР в 1979 році.

Пам'ять народила багатющий архів з історії села. Невеличка часточка того архіву в "Історії міст і сіл", ще трохи у Всеукраїнській "Книзі пам'яті", якась частка тут, у цій книжці. Криниця його пам'яті бездонна, він щедро напуває з неї всіх спраглих пізнати історію свого краю.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм