П'ятниця, 26 травня, 2017

2.7.11. Созонт повертається

Созонт на Підгір'ї

Созонта звільняють і він добирається на рідне Підгір'я: зі Львова поїздом до Заболотова, звідти тільки на Тростянець. Тут його захопила ніч. Змучений, голодний він впросився на ніч в одну хату. Прийняли, але не раді: він господарям здається підозрілим. Війна, чи мало всяких непевних людей вештається. Убого одягнений, змарнілий - хто знає, що це за людина. Були випадки, коли ці люди обкрадали господарів і безслідно пропадали. Згодом розговорилися. Созонт відрекомендувався. Господар, як почув, схопився з місця і сів ближче біля Созонта. Він багато чув про Созонта і був радий, що той повернув до його хати. На стіл господиня ставить вечерю і чим хата багата - гостить Созонта. Після - ще довго балакають. Созонт розпитується про нові події, що тепер проходять.

Созонт в рідному селі, в рідній хаті

Раненько Созонт прощається з господарями і спішить в рідне село, щоб привітати рідних, побачити стареньку матір. Хоч він дуже помарнів, немає в ньому сили, але йде, прискорюючи хід. Проминув Рожнів і перед ним розкинулись Кобаки. Йде Созонт, розглядається, все тут до болю знайоме: і хати, і люди. Чи думав він, коли мучили на допитах, коли возили до Стиру топити, коли томився в камері-одиночці у Вронках, що ще побачить це рідне йому з дитинства село. Напевно, ні. Але доля судила йому побачити знову село вже вільним громадянином. Повертає до одного з своїх товаришів. Хоче його обняти, але кращий друг в першій хвилині не пізнає його. Созонт неголений, сильно зарослий, одітий в старенький плащ, взагалі, не похожий на того, яким його всі пам'ятали. Але скоро між друзями зав'язалася щира розмова. Товариш частує свого друга. Потім Созонт голиться, повертає собі колишній вигляд, йде додому. Його товариш йде в сільраду, де завжди збиралося багато людей, щоб сповістити всім, що Созонт повернувся. В сільраді зустрічає Созонтового брата Макара і говорить йому цю радісну новину. Макар якусь мить не вірить, але переконавшись, що це правдива вістка, радісний спішить додому. А в сільраді з уст до уст переходило: "Созонт прийшов..." Незабаром селом від хати до хати котилося: "Созонт прийшов..."

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм