Середа, 23 серпня, 2017

2.6.43. Засновання кооперативи

По війні, коли стала стабілізуватися польська валюта, серед нашого народу повстав рух за відкриття кооператив. Рух цей, в великій мірі, повстав тому, що влада ставила перепони на інші форми народної діяльності, як на політичні, так і освітні, а на рух кооперативний зразу перепони не ставила. І, власне, ця народна енергія, яка не мала змоги виявитися і інших ділянках громадського життя, влилася в кооперативний рух. В нас кооперативу заснували в 1923 році, але не можна було розпочати торговельну діяльність тому, що гроші з кожним днем знецінювалися. Нестабільність валюти була взагалі тоді перепоною не лишень в торгівлі, але, взагалі, в будь яких грошових операціях. Остаточно з кінцем 1924 року валюта стабілізувалася і тоді розпочато було торговельну діяльність кооперативи.

Кооперативні крамниці вели торговельну діяльність, постачали селу різні товари, але не в цьому була їх заслуга, і нашої зокрема. Такі ж товари могли постачати і постачали крамниці приватних торгівців. Між одними і другими була та різниця, що приватна крамниця торгувала для зиску, а в кооперативних - той зиск залишався в кооперативі і,тим самим, він залишався власністю народу, народним майном.

Та й не в цьому була головна заслуга, головне значення кооперативного руху. Завдяки тій народній енергії, яка не маючи іншої дороги, влилася в кооперативний рух, кооперативи добре розвивалися. Добрий їх розвиток утвердив в народі віру в силу народню. До засно-вання кооператив серед нашого народу чулися зневірюючі відказування. Дуже часто було чути таке: "Ого, та то не піде". Народ просто не вірив в свої сили. А кооперативний рух убив серед народу зневіру, а посіяв і утвердив віру у власні сили. І віра ця вкорінилася серед народу і робила його здібним до діяльності на інших ділянках народного життя. Ось в чому і полягала основна заслуга кооператив.

Кожний початок є трудним, тим більше в такому ділі, що є новим, що нема з кого повчитися, треба самому шукати дороги, якою те діло повинно рухатися вперед. І в нас не відразу все добре виходило. В правління кооперативи вибрали старших людей, котрим просто трудно було займатися цим ділом. Вони щиро хотіли дати розвиток кооперативному рухові, але як це краще зробити - не знали, бо кооператив ще нігде в околиці не було, приходилося йти своєю дорогою - дорогою першовідкривача. По друге, члени правління мали свої власні господарства і не могли багато часу посвятити кооперативі.

Правління після двох років безкорисної роботи заявило, що дальше працювати не можуть. Скликали загальні збори кооперативи, на яких вибрали нове правління з молодших людей. Правління те вибрано на внесок директора Цюцюри, котрий живо інтересувався громадськими справами. Вибране правління не зовсім радо зустріло той вибір, але директор своїм авторитетом вплинув на них і вони погодилися працювати.

Нововибрані члени правління теж не були ознайомлені з методами і формами роботи кооператив, але досить скоро ввійшли в курс своїх обов'язків і робота наладналася, кооператива стала досить добре розвиватися. Заслугою правління було те, що вони зуміли направити кооперативу на правильну дорогу, а організованість і піддержка села допомагала їм йти цим вірним курсом. Не відкидаючи заслуг правління, яке чесно і на совість працювало, треба сказати, що головна заслуга в розвиткові кооперативи належить народові села, його прогресивній зорганізованості. В Рожнові теж правління на совість працювало, але саме через неорганізованість села кооператива недомагала.

Кооператива в нашому селі дійсно добре розвивалася, лиш балинсь-ка в коломийському окрузі перевищувала нашу в своєму розвою, але не треба забувати, що в Балинцях була своя молочарня, якої в нас не було. Розвій кооперативи дуже вплинув на політичну свідомість села. Село відчувало силу народню, його організованість, якою багато дечого можна добитися. Кооператива розвивалася завдяки організованості села, а розвій кооперативи ще більше кріпив ту організованість.

Яка була організованість в селі щодо кооперативи і, взагалі, щодо інших громадських справ, може вияснити такий випадок. За Польщі продажа тютюну - була монополією держави. Дістати дозвіл на продаж тютюну, так звану трафіку, було дуже трудно. Такий дозвіл діставали лиш ті, що мали довір'я у влади. Кооператива, навіть, не старалася добиватися дозволу. В селі мав трафіку єврей Ляуфер, а другу мав, якийсь час, емеритований, поштовий офіціял Левицкий. Розвій кооперативи довів до того, що всі приватники мусіли ліквідувати свої крамниці, ліквідував її Ляуфер, зрікся своїє трафіки і Левицкий. В селі залишилися лишень кооперативні крамниці. Урядовці фінансового управління, котрі відали розприділенням трафік, мали по своїй рознарядці призначені для села дві трафіки, а ніхто з села по них не зголошувався, ну, а обов'язком урядовців було їх розмістити. Тоді урядовці, хоч і не хотіли, прийшли самі до кооперативи і запропонували дві трафіки. По закону правна особа, а такою являлася кооператива, могла мати лиш одну трафіку. Дві трафіки не дозволялося для правної особи, але в цьому випадку урядовець переступив закон.

Те, що державний урядовець сам був змушений прийти і запропонувати кооперативі не одну, а дві трафіки, свідчить про велику орга-нізованість села.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм