Субота, 21 жовтня, 2017

2.6.38. Подзвінне

Годиться згадати про тих хороших товаришів, котрі щиро, самовіддано працювали для кращого майбутнього нашого народу, а в молодости довелося їм передчасно лягти в могилу.

Дуже щирим таким працівником був Іван Кондревич Михайлович. Іван був повітовим секретарем партиї. Походив з бідняцької родини, в якій нестатки були сталим гостем. Захорував на туберкульоз легенів і лічитися не мав змоги. Хвороба розвивалася і врешти поклала край єго молодому життю.

Єго похорон - це була одна велика демонстрация. В похороні взяла участь вся прогресивна молодь села, і не лиш нашого села, а і всіх сусідних сіл. Прощальні промови говорили не лишень з Кобак, але і з Косова та других сіл. По похороні поліция арештувала богато тих, що брали участь в похороні, закидуючи їм протидержавні виступи.

Дуже щирим працівником прогресу був Іван Григораш. Приязний до всіх, щирий в відношеню до своїх товаришів. Кожний, хто знав Івася, бо так єго звали товариші, знав єго, як такого, що до кожного, навіть, найменшої дитини був привітний і для всіх мав ласкаве слово. Хорував на туберкульоз горла. Був заарештований за політичну діяльність, сидів в коломийській тюрмі і від цього слабість єго погіршилася. Тюрма не зломила єго на дусі, він по геройськи держався, сміявся з польської влади, що хотіла тюрмами зломити народного духа. Туберкульоз горла набрав під час перебування Івася в тюрмі грізнійшої форми і Івась помер. Товариші щиро жаліли за Івасем і Івась залишив про себе світлий спомин. Похорон Івася - це була демонстрация молоді, котра оттою демонстрациєю виявила свою любов до Івася і ненависть до тих, котрі прискорили смерть Івася. По похороні Івася відбулися арештування.

Прогресивна діяльність в селі велася і вона виявлялася при ріжних обставинах. В селі по традициї, святкували церковні свята, святкували Різдво, ходили колядники, але в селі стали колядувати нову колядку, яка виражала настрої, які були тогди між народом. Настрої ті були, очевидно, під впливом діяльности партиї. Ось така колядка:

Звізда нам ся ще не з'явила
А чому, бо знаю, бо народ дрімає
Тому спізнила.

Ми робітники, берімсь за діло
І сміло завзято на пана, на ката.
Виборем волю,

Виборем волю, злидні минуться.
Ті, що з нас кров пили, вже більше не будуть,
Смоли нап'ються,

Смоли нап'ються, дехтем закусять.
На панів, на ляхів, на проклятих буржуїв
Робить не будем.


Колядку цю зложив Федір Григораш. Федір був в російському полоні. В 1917 році повернув додому. В нас була тогді російська армія і тогді в Косові робітники саліни створили робітничий комітет. До того комітету вибрали також і Федора. Федір взагалі був поступовим селянином.

 

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм