Середа, 28 червня, 2017

2.6.25. Нова партия

Нова партия. Конець політичної кар'єри Трильовського

До 1927 року Трильовський перебував за границею. На час виборів приїхав в Галичину і тут задумав ставити свою кандидатуру на посла. Давнійше, перед війною, Трильовський був одним з основників партиї і головою радикальної партиї і, розуміється кандидувався з рамени тої ж партиї. Але зараз по війні, в зв'язку з тим, що він не вислав своїх синів до січових стрільців, єго давнійший авторитет цілковито упав і єго, навіть, виключили з партиї. Трильовському довелося шукати іншої партиї, з рамени якої він міг би поставити свою кандидатуру, і він знайшов. Трильовський, хоч і не знав добре настроїв, які тогди були на Покутю, але розумів, що народ потягся в політичних питаннях вліво і вирішив відповідно пристосуватися щодо цего. Радикальна партия єго виключила, там вважали єго за політичного банкрота і, тим самим, не було ніяких виглядів на то, щоби там поставити єго кандидатуру. Примикати єму до "Сель-робу" не було ніякого сенсу, бо ж він там ніяких заслуг не мав і, очевидно, нікому і в думці не було виставляти єго там кандидатуру, тому Трильовський вирішив заснувати нову партию, яка би була посередною межи радикальною, а "Сель-робом", партиями. Партию таку засновала група політиків, які по якихось причинах відпали від радикальної партиї, і назвали ту партию "Соціал-радикальна партия". З тої партиї Три-льовський оголосив свою кандидатуру на посла. Тепер, коли вже була партия, і Трильовський зареєстрований кандидатом партиї, Трильов-ський задумав скликати передвиборче віче. Колись, перед війною, Кобаки, і взагалі район Кутів, вважався радикальною териториєю, то ж і з цеї териториї задумав Трильовський починати свій передвиборчий похід по Покутю. Трильовський, очевидно, тямив ще про ті часи, коли єго тут величаво витали і слухали з цікавостию єго шумних промов, і дальше на виборах майже поголовно голосували на него. Все то тямив і єму просто не хотілося холодно роздумати та зважити, що то все було перед війною, а в війну і по війні політичні погляди дуже змінилися. Мабуть, не здаючи собі з цього справи, Трильовський вирішив скликати передвиборче віче в Кутах в Народнім домі. Прихильники радикальної партиї, які були особистими друзями Трильовського, повідомили про це народ і в означений день, коли мало відбутися віче до Народного дому зійшлося досить людий, приїхав до Кутів і Трильовський. В супроводі своїх знакомих, Трильовський ввійшов в Народний дім, вийшов на сцену, зняв шапку, замахав нею, театральним жестом підняв єї високо понад головою і кликнув: "Здорові були, товариші!". Таке привітання мало колись великий вплив на народ, народ захоплював тим, що такий знатний пан, як Трильовський, так гарно їх витає, товаришами простих мужиків називає, не гордує ними. Але це було колись, коли ще народ не ходив світами, коли ще не знав ціни таким виступам, тепер вже народ цілком інакше на такі прийоми витання дивився. Як лишень Трильовський викликнув отте привітання, то з усіх сторін поніся крик: "Геть з ним, геть обманець, проч з ним. Ганьба єму!" Зробився крик, шум і Три-льовському, навіть, не дали прийти до слова. За той невеликий протяг часу, відколи з залу почався крик, Трильовський богато зрозумів, він і пережив богато. Трильовський зрозумів, що тій, колись такій величавій, єго кар'єрі прийшов конець, вона вже закінчилася, він уже став політичним трупом. Єго думки продовжувати отту свою політичну кар'єру пропали, як роса на сонци. Трильовський ясно зрозумів, що як тут, в Кутах, на цій териториї радикалізму так з ним поступили, то в інші райони немає чого іти. Трильовський заходив в Народний дім з великими думками про свою дальшу політичну діяльність, а вийшов вже умово розбитий, як скошена трава зів'ялий.

Трильовський вийшов з Народного дому в супроводі одного свого знакомого і по через місто направився до дому того ж знакомого. Созонта на вічу не було, він не знав, що буде то віче, оголошення про віче якось не дійшло до нього. Однак декотрі товариші, дізнавшися, що має відбутися віче в послідній хвили повідомили про це Созонта. Созонт, почувши про віче, сей час направився в Кути, але заки дійшов, то віче вже відбулося і народ розходився. Созонт все таки направився до Народного дому, сподіваючися зустрінути там декого з товаришів. На площі перед костелом Созонт зустрінув Трильовського, що враз з своїм знакомим переходив площею. Той знакомий Трильовського був одночасно і Созонтовим дуже добре знакомим, був єго шкільним товаришем з гімназиї. Той товариш Созонта, зустрінувши Созонта, привитався з ним і познакомив Созонта з Трильовським. Трильовський розмовляв з Созонтом і признавав, що інакші часи настали. Трильовський признавав, що тепер підросли вже нові кадри політичних діячів з селянської гущі і вони, очевидно, стоять близше до народу, чим отта старша генерация. Трильовський розійшовся з Созонтом, як добрі знакомі.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм